До Дня захисника України та Дня українського козацтва
Свято Покрови Пресвятої Богородиці недарма було головним для запорозьких козаків, та й у нас віднедавна воно відзначається саме як День захисника України. Бо у свята таки солдатське походження. За однією з давніх християнських легенд, Богородиця сховала під своїм покровом обложений ворогами Царгород — аж поки не підійшло військо й не скинуло нападників у море. Тут зачаровує саме оцей момент — прихід солдатів. Якби вони не прийшли, все могло скінчитися інакше. Тобто в старій легенді є непряме визнання того, що війна — це зло, яке сили небесні не можуть подолати самотужки. Треба, щоб прийшов хтось із людей — за велінням серця, за покликом обложеної Батьківщини. Так, як це сталося у нас 2014 року, відколи відзначається цей день. Власне, наші солдати й досі там, де їх тримає обов’язок, і де вони роблять для Вітчизни все, що від них залежить. І нехай Пресвята Богородиця зробить усе залежне від неї — щоб вони повернулися до свого, врятованого ними, дому.
24 липня 2014 року. Селища Піски та Первомайське під контролем військ АТО.
5 червня 2014 року. Блокпост 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
