Рівнянка Юлія Шубец та її донька-другокласниця Анастасія буквально «прикипають» до екранів телевізора, коли їх чоловік і батько підполковник Віктор Шубец як працівник прес-служби Міноборони України у Рівненській області, відряджений у зону АТО, розповідає телеглядачам про тамтешні події. Полегшено зітхають, коли ніхто з бійців не загинув і не поранений, коли там спокійно, якщо взагалі таке слово підходить, щоб охарактеризувати ситуацію на Донбасі. «Дівчатка», як їх ніжно називає Віктор, втішаються тим, що щодня можуть споглядати на главу їхньої сім’ї, а інші, хто чекають своїх захисників із «передової», і такої можливості не мають...
Зрештою, обидві розуміють, що Віктор Шубец (на знімку) обрав «непосидючу» спеціальність військового журналіста, тому вже звикли до його частих відряджень, як і звикли чекати. Свого часу Віктор вісім місяців як миротворець, помічник командира 18-го вертолітного загону був у відрядженні у Конго. А нині вкотре він на Донбасі.
Починав свій шлях у військову журналістику випускник Військового інституту «Львівська політехніка» Віктор Шубец з дивізійної газети «За батьківщину» у селищі Десна на Чернігівщині. Саме туди під час стажування в одеській військовій газеті «Слава і честь» порадив піти головний редактор видання полковник Аксьонов. А потім доля занесла Віктора до Рівного, де він шість років служив прес-секретарем 13-го армійського корпусу, трохи згодом — у прес-центрі оперативного командування «Північ».
Але не всі відрядження у зону АТО (а буває він там досить часто) проходили для Віктора спокійно. Саме він був під обстрілами в Побєді на Луганщині у 2014 році та багатьох інших найгарячіших точках мапи АТО, готуючи матеріали та сюжети для читачів і телеглядачів.
Рівне.
Фото надано автором.
