До свого 20-річчя «Енергоатом» підійшов у статусі ключового гаранта енергобезпеки країни
Напередодні Державна інспекція з ядерного регулювання подовжила строк експлуатації одного з енергоблоків Запорізької АЕС ще на 10 років. Для пересічного українця це означає не більше, ніж додатковий строк безпечної роботи і стабільного постачання електроенергії. Для «Енергоатома» — величезну кропітку роботу з підвищення безпеки та надійності енергоблока. Але атомники не звикли ховатися від роботи, навпаки, вони мріють не лише про продовження строків експлуатації наявних енергоблоків, а й про будівництво нових, цілком українських, реакторів...
Безпека передусім
Після 2014 року, коли Україна через війну з Росією тимчасово втратила контроль над частиною шахтарських регіонів, а вугільні ТЕС опинились на межі відключення, «Енерго-атом» став опорою для всієї української економіки, виробляючи понад 50 відсотків спожитої в країні електро-енергії і навіть більше, адже на піку споживання в опалювальний сезон частка АЕС останніми роками сягала 60 відсотків і більше. Саме тоді стала очевидною немарність зусиль із постійного підвищення рівня безпеки, що їх впроваджували в компанії впродовж 20 років.
«Стабільна робота атомних електростанцій, професіоналізм та компетентність українських атомників — запорука зростання економіки України. Саме тому втілення персоналом «Енергоатома» передової міжнародної практики та досвіду експлуатації АЕС, підтримання та постійне підвищення рівня безпеки на них гідні найвищої оцінки та подяки», — заявив у вітальному слові з нагоди 20-річчя компанії Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. І додав, що український парламент своєю пильною увагою і законодавчими ініціативами сприятиме подальшій ефективній роботі «Енергоатома», забезпечуючи належний розвиток атомно-промислового комплексу України.
Серед ключових досягнень компанії за 20 років фахівці називають подовження строків експлуатації шести енергоблоків. Це означає, що радянські блоки, вдосконалені фахівцями за сучасними технологіями, так само надійно служитимуть Україні ще впродовж 10—20 років. Утім, цього недостатньо для гарантування відсутності енергодефіциту. Потрібно будувати нові блоки, однак інвестиційного потенціалу для цього немає. Передусім через низький тариф на відпуск електроенергії, який встановлює для «Енергоатома» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Заважає стабільному розвитку атомної генерації і бажання різноманітних фінансово-промислових груп, представлених у вітчизняному політикумі, взяти «Енергоатом» під контроль. Одним із проявів такого бажання стала нещодавня історія з арештом рахунків «Енергоатома» на вимогу маловідомої компанії за копійчаним боргом, що не можна розцінювати інакше, як тиск на підприємство, що гарантує енергетичну безпеку країни.
Варто зазначити відсутність протягом 20 років існування «Енерго-атома» аварійних ситуацій, пов’язаних із радіаційною небезпекою. «Формування комплексної системи науково-технічної та інженерної підтримки ядерної енергетики дає можливість компанії багато в чому самостійно забезпечувати стабільну і безпечну експлуатацію діючих атомних об’єктів. АЕС України повністю відповідають світовим стандартам безпеки», — відзначає перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань ПЕК Олександр Домбровський.
«Безпека українських АЕС після Чорнобиля була підтверджена позитивними висновками безпрецедентної комплексної перевірки безпеки. Шість років тому в нашій державі вперше у світі в рамках спільного проекту Україна—ЄК—МАГАТЕ проведено унікальну за масштабами виконаних робіт комплексну оцінку безпеки всіх українських енергоблоків. На кожному з 15 діючих енергоблоків проведено оцінку стану безпеки на основі самооцінки і незалежної перевірки. У жодній іншій галузі персональна відповідальність кожного за долю спільної справи не має такої величезної ваги, як в атомній енергетиці», — каже президент НАЕК «Енерго-атом» Юрій Недашковський.
«Ми довели, що безпека наших блоків — на світовому рівні. Це означає, що і персонал, і «залізо» відповідають цьому рівню. І нормативна база відповідає, і організація управління якістю, і багато інших процесів. Українські АЕС — об’єкти світового рівня безпеки і надійності», — додає почесний голова Українського ядерного товариства Володимир Бронніков (директор ЗАЕС з 1986-го по 1996 рік, у 2000-му обіймав посаду в.о. президента «Енергоатома»).
Без «старшого брата»
Особливу увагу в «Енергоатомі» приділяють проектам, пов’язаним із зниженням залежності від Росії. «У російському істеблішменті завжди була присутня думка про те, що ядерна енергетика — це один із найміцніших ланцюгів, яким Україна назавжди прикута до російських технологій та постачання палива. Єдина науково-технічна база та історично дуже високий ступінь інтегрованості української атомної енергетики до російського ядерно-енергетичного комплексу навіть давали змогу заявляти про керованість української атомної енергетики Москвою. На користь такої версії «наполегливо» працювала попередня українська влада, яка майже поховала проект із диверсифікації джерел постачання ядерного палива на наші АЕС», — зазначає директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.
Відтак для атомної генерації України особливо важливим є підписання контрактів на альтернативне постачання палива і початок активної фази підготовки до будівництва централізованого сховища ядерних відходів за технологіями Holtec Іnternatіonal. Так, паливо Westіnghouse вже постачається на два енерго-блоки, що є не лише комерційним, а й технічним досягненням (сумісність «радянсь-ких» реакторів із «нерадянським» паливом довго ставилась під сумнів). А будівництво ЦСВЯП у зоні відчуження ЧАЕС вирішить для України проблему тривалого та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке до цього часу відправлялось на переробку та зберігання до РФ. «Цей проект зміцнить енергетичну незалежність України та дасть можливість заощаджувати до 200 мільйонів доларів щорічно», — каже О. Домбровський. Наявність такого сховища на Запорізькій АЕС лише підтверджує ефективність цього рішення.
Non progredі est regredі
Відсутність руху вперед є рухом назад — для української атомної генерації ця банальна та древня істина є вкрай актуальною. У 2015 році важливою подією для «Енергоатома» стало ухвалення урядом розпорядження про започаткування реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна—Європейський Союз». Спільний із польською енергетичною компанією «Polenergіa Іnternatіonal S.a.r.l.» проект передбачає постачання електроенергії з Хмельницької АЕС до Польщі та інших країн ЄС, що зробить Україну потужним гравцем на енергоринку Європи. На думку експертів, цей проект також дасть змогу залучити кошти на добудову енергоблоків №3 та №4 ХАЕС та сприятиме інтеграції Об’єднаної енергосистеми України в європейську мережу системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E.
Проте, на думку В. Броннікова, слід розробити більш розлогу «карту дій» для «Енергоатома» на найближчі десятиліття. «Компанії потрібен інвестиційний потенціал, тому що атомна енергетика повинна жити на 20 років уперед. Якщо ми не живемо на 20 років уперед, значить, ми створюємо проблеми і собі, і нашим дітям. Ми зобов’язані накопичувати кошти хоча б до 2030 року. Нині в нас вистачає грошей тільки на те, щоб продовжити ресурс працюючих блоків і відповідати рівню безпеки, необхідному на сьогоднішній день. Потрібно будувати нові енерго-блоки і постійно нарощувати рівень безпеки наявних блоків», — каже експерт.
Він переконаний, що стрижнем стратегії вітчизняної атомної генерації має стати розробка в Україні власного атомного енергоблока, який базувався б на українській виробничій базі. Крім того, необхідно продемонструвати розв’язання проблеми радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива. «Тому наші кроки повинні бути спрямовані на збереження того, що є, на розвиток інфраструктури і технологій атомної енергетики, на її підтримку і модернізацію, на розвиток науки і промисловості», — закликає В. Бронніков.
І здається, що до закликів одного з найавторитетніших на пострадянському просторі атомників, прислухаються не лише в «Енергоатомі». 7 жовтня під час традиційної «годи-ни запитань до уряду
у Верховній Раді» Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що вважає пріоритетним збільшення потужності генерації електричної енергії на атомних електростанціях. «У наших планах — нарощування потужностей атомної електроенергетики. Безумовно, ми дивимося на те, щоб збільшувати і вводити нові потужності», — сказав прем’єр-міністр.
Для українців така позиція уряду означає, що країна і в майбутньому може розраховувати на атомну генерацію як на надійне та екологічно чисте джерело електроенергії.
Запорізька АЕС.
Фото з архіву НАЕК «Енергоатом».
