Напередодні так званого праймерізу до мене заявилися дві рішучі дами середнього віку.

 


— Ми реєструємо виборців на праймеріз, — пояснили.
Хоча про цей захід місцеве ТБ всі вуха продзижчало, але для порядку я все-таки запитав:
— А що це таке? Для чого й кому потрібно?
— Це попереднє голосування за кандидатів у місцеві органі влади, — пояснили візитерки, а потім довго й незрозуміло пояснювали суть. Коли я сказав, що в цих закордонного походження іграх брати участь не бажаю, дами перейшли до погроз:
— Ви що, проти республіки? Вам не подобається нова влада? Тоді для вас — валіза, вокзал, Київ!
Так, ось такі порядки в Донецьку: не згоден — вимітайся геть. І це стосується не тільки так званих виборів. Точніше, пародії на них. Усе це дуже нагадує пріснопам’ятні радянські порядки з відомим гаслом: хто не з нами, той проти нас. Отже, ворог народу.
Приклади відродження порядків радянського соціалізму тут зустрічаються, що називається, на кожному кроці. У так званій «ДНР» мало не щотижня проводять мітинги з різних приводів. Але не думайте, що жителі дуже люблять на них тусоватися. Тут майже як у відомого поета: і ту-таки шахтарську рать пройдисвіти й дармоїди зганяють на площу репетувать. Неявка на мітинг пов’язана з ризиком втратити роботу, знайти яку — все одно що смарагд на дорозі.
Ось на Набережній товчеться група людей. З’ясовується: йде здавання норм ГПО. (Не забули? Це суто радянська абревіатура: готовий до праці та оборони; за здавання встановлених норм видавався значок). Загалом, фізкультура, безумовно, корисна, але, як будь-яка добра справа, це в СРСР перетворювалося в обов’язалівку й порожню формальність.
Прояви сталінського соціалізму спостерігаються скрізь. На селі відроджують колгоспи, у школах — піонерські організації, пожвавлюють комсомол. Загалом, виховується homo sovetіcus.
Особлива пісня — це життя верхівки псевдореспублік, де триває гризня як у павуків у банці. Борються за владу не на життя, а на смерть, як у незабутні сталінські часи. Неугодних звинувачують у зраді ідеалам і зрадництві. Соратник Захарченка Ходаковський викриває патрона у зв’язках із криміналом, зампрокурора Донецька звинувачено в корупції й заґратовано, луганський ватажок заарештував прем’єра свого «уряду» за нібито організацію путчу, який, схоже, від прикрості, повісився в сізо. Потрапив під роздачу й замначальника місцевої міліції. Про інших уже немає що сказати...
Загалом, будується сталінський соціалізм з урахуванням місцевих умов. От тільки для повного щастя колимських таборів не вистачає. Але є надія їх отримати — адже недаремно ватажки бажають приєднатися до Росії.

Донецьк.


Фото автора.