Майже два роки тому під час україно-німецького економічного форуму в Берліні було підписано меморандум про спільні наміри урядів України та ФРН щодо незв’язаного фінансового кредиту обсягом 500 млн. євро, який ще називають кредитом Меркель. А також рамкова угода між Німецьким державним банком розвитку (KfW), 80% акцій якого належать уряду ФРН, та Кабінетом Міністрів про надання Україні індивідуальних кредитів. Минулого тижня у Києві підписали Кредитну угоду про надання траншу, що буде спрямований на відновлення енергетики Донбасу.
Звичайно, йдеться про об’єкти, котрі знаходяться на території, підконтрольній українській владі. Німецький банк надав кредит обсягом 150 млн. євро — за пільговими умовами — на реалізацію проекту реконструкції чотирьох підстанцій Національної енергетичної компанії «Укренерго» — двох харківських, а також «Дніпровської 750» і «Запорізької 750». І не лише підстанцій, а й інших об’єктів енергетики та інфраструктури, що підвищить надійність енергосистеми сходу України.
Одна з підписантів Кредитної угоди на засіданні Україно-німецької групи Високого рівня з економічного співробітництва — Єва Вітт, директор Німецького банку розвитку в регіонах Центральної Азії, Кавказу та Східної Європи. Вона розповіла кореспонденту «Голосу України», що над розробкою проекту модернізації працювали і німецькі, і українські фахівці.
— Це було дуже непросто, — каже Єва Вітт. Адже у колишньому СРСР, як і у вже незалежній Україні бракувало коштів для створення сучасної інфраструктури. Тож вона морально старіла, обладнання не оновлювалося і не модернізувалося. Відтак із дірки, яку слід було «зашивати» грішми, утворився величезний котел. І так до сьогодні. Але навіть зараз, коли на модернізацію чотирьох підстанцій спрямовано 150 млн. євро, для неї вже потрібні не лише гроші, а й час. За нашими підрахунками, оновлення можливо здійснити упродовж 4-5 років. Адже й український уряд потребує часу на модернізацію інфраструктури — крок за кроком.
Єва Вітт відзначила професійність українських розробників проекту. Найскладнішим виявилося дослідження і розробка документів техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), у зв’язку з чим довелося подолати чимало бюрократичних перепон. У Німеччині цей процес теж вимагає багато зусиль, але він усе-таки набагато простіший. Проте, — розповідає пані Вітт, — українська сторона взялася використати наш досвід, щоб і собі запровадити такий само метод, як у нас, що прискорить процес подальшої модернізації і об’єктів, і загалом енергетичної інфраструктури. Поки що йдеться про чотири підстанції, але ми знаємо, що інфраструктура, особливо в галузі транспортування енергії надто застаріла. Тож у її оновлення потрібно вкладати великі кошти, що можливо зробити за рахунок серйозних інвестицій.
Тим часом уряд Німеччини, чиї інвестиції в Україну становлять понад 5,4 млрд. доларів, і яка є найбільшим торговельним партнером України у Європі і третім — у світі, надає їй також і фінансову допомогу вже впродовж майже 13 років. Зокрема на розвиток інфраструктури в енергетичному секторі на сході країни. А відсьогодні двостороннє співробітництво набуде нових імпульсів. У Києві, в рамках бізнес-форуму відкрито Німецьку торговельно-промислову палату, котра замінила Бюро делегата німецької економіки, що працювало тут досі.
Берлін.
На знімку: директор Німецького банку розвитку в регіонах Центральної Азії, Кавказу та Східної Європи Єва Вітт.
Фото надане прес-службою банку.
