Ранкове засідання 18 жовтня

 


На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що минулого тижня делегації українського парламенту в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вдалося виконати дуже складне завдання — ПАРЄ ухвалила дві резолюції щодо України, котрі стали новим кроком у міжнародному визнанні російської агресії.


«Українська делегація стала прикладом, як треба діяти у міжнародній політиці: депутати різних політичних сил діяли як єдина команда, що ще раз засвідчує, що в єдності — наша перемога», — сказав А. Парубій.

 

Як відомо, під час осінньої сесії ПАРЄ ухвалила дві резолюції щодо України — «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на окупованих українських територіях, не підконтрольних українській владі» і «Політичні наслідки російської агресії в Україні». У цих документах йдеться, що анексія Криму Російською Федерацією та військове вторгнення російських збройних сил на сході України порушують міжнародне право та принципи, підтримані Радою Європи, визнано, що на Донбасі триває російська агресія, що російські війська мають бути виведені з України, а вибори на Донбасі в нинішніх умовах є неможливими, а також що Росія несе повну відповідальність за окуповані території, і так звані «ЛНР» і «ДНР» є нелегітимними.


Потім у парламенті розпочався «тематичний день», присвячений розгляду питань національної безпеки та оборони. Ухвалено низку законопроектів, спрямованих на зміцнення обороноздатності держави, врегулювання питань мобілізації, посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх родин. Адже саме парламент, за Конституцією, відповідає за формування державної політики у сфері національної безпеки та оборони, здійснює цивільний контроль за військовим сектором.


У цілому ухвалено проект закону про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо доповнення переліку осіб, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей) — № 2345а. Як зауважила співавтор законопроекту голова Комітету з питань соціальної політики Людмила Денісова, нині учасники АТО, котрі пішли на фронт добровольцями, у разі отримання каліцтва та інвалідності не можуть оформити пенсію, так само як і члени їх родин, якщо загиблий не мав вдосталь страхового стажу. За словами голови Комітету з питань національної безпеки та оборони Сергія Пашинського, на реалізацію цього законопроекту потрібно з держбюджету 3,5 мільйона гривень щомісяця.


Під час обговорення народні депутати, зокрема, Оксана Корчинська, відзначали, що у людей роки ідуть на те, щоб довести в суді, що військовий-доброволець загинув чи постраждав під час бойових дій у зоні АТО. Законопроект у цілому підтримали 264 депутати.


Законопроектом № 2345а пропонується надати право на оформлення пенсії особам, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції, і у разі їх загибелі — членам їх сімей.


У першому читанні за основу прийнято проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України)» — № 2985.

Законопроектом врегульовуються питання мобілізації. Пропонується поширити на органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій, у тому числі навчальних закладів, обов’язок на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомляти військкомати про прийняття на роботу (чи навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов’язаних. Законопроект підтримали 237 депутатів.


Натомість у парламенту забракло голосів, щоб ухвалити зміни до постанови Верховної Ради України «Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави» (208 «за). Заступник міністра оборони Олександр Дублян, доповідаючи проект, зазначив, що з початком АТО було встановлено на особливий період розмір грошового забезпечення військовослужбовців строкової військової служби на рівні відповідної категорії військовослужбовців контрактної служби. Однак за рішенням РНБО, уведеного в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року, було заборонено залучення військовослужбовців-строковиків до участі у військових операціях у ході АТО. Тому уряд запропонував вилучити норму про виплати військовим-строковикам на рівні військових-контрактників.


Голова профільного комітету Сергій Пашинський назвав рішення Президента України — забороняти відправляти військовослужбовців строкової служби до зони АТО — правильним. Але держава зобов’язана готувати мобілізаційний резерв на майбутнє, наголосив він. Україна поступово переходить на контрактну службу. Тому правка, запропонована урядом, на думку С. Пашинського, є доцільною. «У зоні АТО зараз перебувають винятково військовослужбовці контрактної служби», — запевнив голова оборонного комітету.


Водночас під час обговорення народні депутати наголошували на потребі диференційованого модернізованого підходу до оплати праці військових, кардинального підвищення зарплат тим, хто служить на лінії зіткнення у зоні АТО. Адже, як зауважив депутат Тарас Пастух (фракція «Самопоміч»), нині військовий, котрий перебуває «в тилу», у своїй військовій частині, отримує 7200 гривень, а той, хто щодня ризикує своїм життям на фронті — лише на тисячу більше. Ігор Мосійчук (фракція Радикальної партії) висловив думку, що економити на армії та військових — неприпустимо. Бо в разі прямого військового вторгнення до участі в операціях можуть бути залучені й військовослужбовці строкової служби. Володимир Литвин (ДГ «Воля народу») закликав питання ставити в іншій площині — зберегти нинішній рівень оплати праці військовослужбовців і працювати над зростанням їх доходів. «Ліва рука забирає, права рука віддає», — зауважив депутат від Опозиційного блоку Ігор Шурма, характеризуючи нинішнє ставлення влади до фінансування армії. Павло Кишкар (фракція Блоку Петра Порошенка) наголосив на потребі комплексного підходу до вирішення питання грошового забезпечення військовослужбовців. Однак за проект постанови проголосували 196 депутатів, і його відправлено на доопрацювання до профільного парламентського комітету.


Парламент знову не зміг ухвалити в цілому весь порядок денний сесії (лише 176 «за»), а затвердив лише тижневий порядок денний на 18—21 жовтня (232 «за»).


У першому читанні також прийнято проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб (№ 5112) — 236 «за».


У цілому ухвалено проект закону про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо призначення пенсії дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до      8-го віку та проходять військову службу)».


У першому читанні прийнято проект закону «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних»    (№ 2504а-д). На повторне перше читання відправлено проект закону про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державних гарантій, що можуть надаватися для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання-резидентів України за кредитами (позиками), які залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави) — (№4972).


Народні депутати вітали із 55-річчям свого колегу із фракції Блоку Петра Порошенка Романа Романюка.

 

Факт

 

Нині майже 20 тисяч військовослужбовців-строковиків проходять військову службу (але не в зоні АТО), потім їх буде зараховано до резерву Збройних Сил.

 

Іван Рибак, Григорій Тіміш, Віктор Король.

 

Олена Сотник, Руслан Сидорович.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.