Парламентська хроніка
Ранкове засідання 19 жовтня
Верховна Рада ухвалила проект закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2017 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року. Отож мандат місії щодо розслідування причин авіаційної катастрофи, яка сталася на території України 17 липня 2014 року з рейсом МН17 авіакомпанії «Малазійські авіалінії», продовжено до серпня 2017 року.
За словами заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці, з ініціативою щодо продовження строку роботи міжнародної місії виступила Нідерландська сторона. Нині, зауважив він, місія фактично завершила технічну роботу в Україні на місці катастрофи і основні зусилля концентруються на підготовці всеохоплюючої доповіді щодо авіакатастрофи. Цю постанову в цілому підтримали 247 народних депутатів.
Верховна Рада ухвалила також (235 «за») Звернення до держав-членів Європейського Союзу, парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій щодо завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Під час доповіді представниця Комітету з питань євроінтеграції Олена Сотник нагадала, що 16 вересня 2014 року Верховна Рада та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Пізніше всі країни—члени ЄС у своїх національних парламентах ратифікували цю угоду. У 2015 році Угода про асоціацію була підтримана парламентом та підписана Королем Королівства Нідерланди, а 27 держав—членів Європейського Союзу здійснили необхідні процедури та передали відповідні ратифікаційні грамоти депозитарію. Але пізніше, у квітні 2016 року, в Нідерландах відбувся консультаційний референдум, за результатами якого більшість громадян висловилися проти ратифікації Угоди. «Тож маємо ситуацію, коли 0,6 відсотка від загальної кількості населення ЄС проголосували проти ратифікації. Це незначна частина, але тим не менше, ця ситуація ставить у незручне становище як уряд Нідерландів, який має брати до уваги результати опитування, і водночас країни, які ратифікували цю Угоду. Таким чином, ми закликаємо уряд королівства Нідерландів спільно з інституціями ЄС прийняти виважене рішення, щоб воно не дискредитувало європейський вибір України, та рішення 27 країн—членів ЄС», — зауважила О. Сотник.
Водночас Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, як співавтор постанови, зауважила: такою заявою ми демонструємо, що українська влада, парламент борються за нашу позицію, у даному випадку щодо Угоди про асоціацію. Така сама ситуація, за її словами, відбувається у «Нормандському форматі».
Верховна Рада також спочатку включила до порядку денного, а потім і ухвалила проект постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій, парламентів держав-членів ОБСЄ та Організації ісламського співробітництва щодо останніх подій в Сирії. Щоправда, включити дане питання до порядку денного вдалося лише з четвертої спроби. Очевидно, як зауважив Голова Верховної Ради, хтось думає, що агресія Росії — це питання лише коаліції.
Співавтор постанови Світлана Заліщук зауважила, що метою документа є нагальна потреба забезпечення припинення активних бойових дій на території Сирії, дотримання норм міжнародного права захисту прав людини та міжнародного гуманітарного права в ході збройного конфлікту на території Сирії, повернення до політичного врегулювання цього конфлікту під егідою ООН. А також необхідність засудження бомбардувань збройними підрозділами РФ місць проживання цивільного населення, цивільних об’єктів, транспорту з гуманітарним вантажем.
Крім того, у постанові наводяться аргументи схожості актів збройної агресії Росії відносно Сирії та України. «На жаль, російська сторона продовжує відігравати деструктивну роль у питанні мирного врегулювання сирійського та українського конфлікту та активно зловживає своїм правом вето у Раді безпеки ООН задля блокування будь-яких конструктивних ініціатив міжнародної спільноти. Як і на Донбасі, в Сирії Росія, беручи на себе зобов’язання щодо деескалації конфлікту, відразу їх порушувала та лише розпалювала насильство шляхом розгортання військ, поставляючи зброю і боєприпаси, веденням бойових дій та поширенням пропаганди», — наголосила С. Заліщук.
У свою чергу голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко зауважила, що цим зверненням український парламент закликає світ консолідувати зусилля, аби зупинити Кремль. «З усього арсеналу, який є, застосовувати не лише санкції, а й ембарго енергетичних ресурсів, включно з тим, щоб відключити Росію від системи СВІФТ. Ці злочини не повинні бути безкарними», — сказала вона.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив, що подібні постанови — це позиційні документи для держави Україна, яка є воюючою країною.
Врешті, документ підтримав 241 народний депутат (БПП — 103, НФ —65, Опозиційний блок — 0, «Самопоміч» — 21, «Батьківщина» — 12, Радикальна партія — 15, «Відродження» — 0, «Воля народу» — 4, позафракційні — 21). Підсумовуючи, Андрій Парубій зауважив: «Відбулося позиційне голосування, яке багато що проясняє, які мотиви керують тим чи іншим народним депутатом у залі».
Потому народні депутати перейшли до блоку питань молоді та спорту. Так, сесія за основу підтримала зміни до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання (№4928) та до Бюджетного кодексу (щодо оплати послуг патронатних вихователів) (№4970).
За основу та в цілому було також ухвалено зміни до деяких законодавчих актів у зв’язку із запровадженням патронату над дитиною (№4997). Цим проектом пропонується включити патронатних вихователів до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
А на початку ранкового засідання, під час виступів народних депутатів, Андрій Тетерук привернув увагу до ситуації в Космічній агенції України, в якій він представляє український парламент. Привітавши всіх з успішним запуском української розробки — першого ступеня, який вивів американський супутник на орбіту, депутат водночас наголосив на існуванні великих недоліків у галузі. Зокрема, за його словами, проект Циклон-4, який розроблявся 14 років і коштував країні майже 4,5 млрд. грн., у результаті обернувся лише тонною паперу. Крім того, А. Тетерук наголосив, що за цим підприємством у результаті перевірок виявлено фінансових порушень на майже 700 млн. державних коштів. «У той час, як ми з побратимами перебували в Іловайську, директор цього підприємства проводив фінансові операції з ФСБ Росії. Нібито продавав їм щебінь. Хтось вірить у те, що ФСБ купувала на цьому підприємстві щебінь? Продаж технологій, невідповідальність за кінцевий результат — все це спонукає нас звернути увагу на те, що відбувається у цій галузі», — сказав він.
ДОСЛІВНО
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина ГЕРАЩЕНКО:
«У нашої української делегації ввечері надзвичайно важкі переговори. Переконана, що українській команді дуже потрібна наша підтримка. Ми чули заяви міністра закордонних справ Франції тощо, але є заява української сторони і вона однозначна. У вівторок відбулася тристороння відеоконференція. Там прозвучала чітка заява по Дебальцевому. Дебальцево — це Україна. Президент чітко говорить, що питання безпеки, гуманітарний аспект, питання кордону — є першочерговими. Це наша позиція. Тому дуже важливо, щоб ми на всіх фронтах захищали українські інтереси».
Цитата
Голова Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ:
«Це українська держава свого часу виступила з ініціативою антипутінської коаліції. Тоді багато хто у світі говорив, що потрібно домовлятися і миритися з Путіним. А ми говорили, що танки Путіна можуть з’явитися у найнесподіваніших місцях. Сьогодні світ це збагнув. І коли ми голосуємо цю постанову, ми чітко визначаємося, чи ми є разом з усім вільним світом учасниками антипутінської коаліції, чи є агентами впливу «русского мира», який вбиває наших громадян. Це питання поза межами політики. Це питання, яке належить до сфери державних інтересів».
Борислав Розенблат, Василь Яніцький, Володимир Арешонков.
Юрій Бойко, Олександр Вілкул.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
