Японія також веде перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо позики. Різниця тільки в тому, що це Токіо (а не навпаки) 2012 року надав МВФ 60 мільярдів доларів для того, щоб фонд міг допомогти країнам Європи, які постраждали тоді від кредитної кризи. Наприкінці жовтня нинішнього року термін угоди закінчується. Тож міністр фінансів Японії Таро Асо, який недавно перебував у Вашингтоні, зустрівся з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард. За підсумком перемовин сторони домовилися відтермінувати повернення цієї позики ще на чотири роки.

 

Коментуючи таке рішення, японський міністр зазначив, що МВФ має мати стабільну базу капіталу, аби своєчасно реагувати на потенційні ризики в глобальній економіці.
На власні потенційні ризики Країна вранішнього сонця реагує також монетарними засобами. Банк Японії, намагаючись вивести економіку країни із довготривалої дефляції, в останні роки дотримується політики кількісного пом’якшення національної валюти. А на початку нинішнього року центробанк запровадив від’ємну ставку на депозити.
Однак події у світовій економіці показали, що намаганням уряду та Банку Японії протистоять не тільки внутрішні проблеми, а й зовнішні: численні інвестори, шукаючи прихистку у «тихій гавані» єни, скуповують її і піднімають курс валюти.
Керуючий банком Харухіко Курода у відповідь заявляє про готовність ще більше понизити ставки або розширити програму придбання активів. Але поки що цього не робить. «Економіка рухається то вгору, то вниз, — каже він, — тому поки що ми не бачимо необхідності втручатися». Але «якщо трапиться шок, і треба буде посилити монетарне стимулювання, ми зробимо це без вагання», — каже Курода.
МВФ не раз застерігав японську владу від надто вільного поводження з єною. Однак після того, як дії національного регулятора стали більш стриманими, перший заступник директора-розпорядника фонду Девід Ліптон заявив, що Банк Японії демонструє приклад творчого підходу. МВФ вважає, що контроль банку над «кривою дохідності» десятирічних облігацій, наприклад, «справді гарна ідея». «Центральні банки завжди мають бути готові робити все можливе, залежно від реалій, в яких знаходяться», — переконаний він. А тому рішення Банку Японії нададуть їх діям «більшої гнучкості і піднімуть до них довіру».
Однак високий представник МВФ наполягає й на необхідності інших заходів: гнучкої фіскальної політики та структурних реформ.
На своєму засіданні у вересні Банк Японії зберіг щорічні темпи викупу державних облігацій на рівні 80 трлн. єн, а також залишив відсоткову ставку по депозитах — мінус 0,1% річних.

Токіо.