За минулу добу (дані на 20.10) бойовиків тридцять разів обстріляли позиції ЗСУ. У Водяному ворог вів вогонь зі ствольної артилерії, у Луганському бив із БМП, повідомляє штаб АТО. Найбільше обстрілів зафіксовано на маріупольському напрямку. Поблизу Мар’їнки, Павлополя, Лебединського, Славного, Широкиного й Старогнатівки окупанти вели вогонь із кулеметів великого калібру, гранатометів і стрілецької зброї, а у Красногорівці — з мінометів калібрів 82 мм і 120 мм. У Водяному ворог вів вогонь із використанням ствольної артилерії калібрів 122 мм і 152 мм.
Російсько-терористичні війська трохи угамували свій запал, поки в Берліні засідала «нормандська четвірка». І хоча присутній на зустрічі Путін на словах погодився із цілодобовим чергуванням представників місії ОБСЄ в місцях розведення сил і засобів на Донбасі, прописаному в мінській рамковій угоді від 21 вересня цього року, на ділі спонсовані ним бойовики впроваджувати мирний план не збираються. У середу поблизу Станиці Луганської (одного із трьох населених пунктів, у яких передбачено відведення. — Авт.) російсько-терористичні війська двічі відкривали прицільний вогонь проти українських воїнів з 82-міліметрових мінометів і стрілецької зброї. «Під час одного з обстрілів, який тривав понад дві години, військовослужбовці Збройних Сил України були змушені вступити в бойове зіткнення із противником», — інформує прес-служба Луганської обласної ВЦА. «Приблизно о першій ночі ворожа розвідувально-диверсійна група в кількості до 15 осіб перетнула річку Сіверський Донець із боку так званої гори Князя Ігоря й намагалася підійти якнайближче до захисників Луганщини. Після точних пострілів наших військовослужбовців і придушення вогневих точок ворожих диверсантів останні відступили», — йдеться в повідомленні.
Якщо в районах Золотого Луганської області й Петрівського Донецької області розведення військ відбулося фактично, то в районі Станиці Луганської цього так і не сталося. Очевидно, російському командуванню не вигідно йти із цієї території, яка є для них важливим опорним пунктом.
Утім, експерти досить скептично ставляться до ймовірності істотних змін у ситуації на Донбасі після берлінської зустрічі. І хоча на ній обговорювалася загальна «дорожня карта» і не оговорювалися конкретно теми виборів і особливого статусу окупованих територій, вони все одно не зняті з порядку денного...
Який сенс працювати над новими угодами, коли попередні російською стороною не тільки не виконуються, а й грубо порушуються. Необхідно порушувати питання про невиконання Росією базових домовленостей у Мінську. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав представник України в підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук. Він нагадав, що ще у вересні 2014 року постановою Верховної Ради України були визначені межі тимчасово окупованих територій, тобто так званих ОРДО й ОРЛО, де можуть «коли-небудь» відбутися місцеві вибори.
«У тексті постанови є посилання саме на меморандум від 19 вересня 2014-го. Водночас Росія грубо порушила саме пункт 2 цього меморандуму, і в 2014—2015 роках у результаті наступальних бойових дій Росії тимчасово окупована територія збільшилася майже на 1700 квадратних кілометрів. Було зайнято Дебальцеве й інші населені пункти України», — зазначив Марчук. За його словами, ведучи мову навіть про гіпотетично можливі колись вибори на тимчасово окупованих територіях, західні партнери не дуже вникають у деталі й тепер говорять про вибори на всій тимчасово окупованій території Донбасу, у тому числі й у Дебальцевому, і в інших населених пунктах, які входять у ці 1700 кв. кілометрів.
Прогресу після переговорів «нормандської четвірки» не варто очікувати, оскільки немає відповідей на запитання «що робити», заявив екс-представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний в ефірі телеканалу «112 Україна».
«Є певні розбіжності в заявах. Україна каже, що домовилися про поліцейську місію ОБСЄ, Росія говорить про розширення місії ОБСЄ. Рішення про розширення було прийнято влітку 2015 р. Рішення про те, щоб допустити місію в місця зберігання техніки, було прийнято восени 2015-го, ситуація такою й залишилася. Тепер треба стежити, як слова матеріалізуються в конкретні дії. Ці інформаційні відмінності закладуть відповідь на запитання, буде прогрес чи ні. З мого погляду, очікувати прогресу не варто. Незважаючи на те, що сторони кажуть, немає відповідей, що робити», — сказав Безсмертний.
