Верховна Рада прийняла спільну з Польщею Декларацію пам’яті і солідарності
Ранкове засідання 20 жовтня
«Сьогодні цією декларацією твориться нова реальність, сьогодні ми можемо сказати, що добре вивчили уроки історії! Уроки, які були трагічними для нашої спільної історії — українців і поляків. Коли ми були разом — ми перемагали пліч-о-пліч проти одного й того ж ворога, проти орди», — сказав, представляючи проект цієї декларації Голова Верховної Ради Андрій Парубій (на знімку). Він, зокрема, нагадав, що саме об’єднане військо українців, поляків і литовців на чолі з князем Костянтином Острозьким у 1514 році під Оршею вщент розбило московське військо. Згодом, у 1618 році, українсько-польське військо під проводом українського полководця, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного здобуло блискучу перемогу під Москвою. У 1920 році українське і польське військо спільно під Варшавою врятували Європу від комуністичної чуми.
«Коли ми разом — ми перемагаємо! Але уроки історії добре засвоїли не тільки українці і поляки. Уроки історії добре пам’ятає і наш споконвічний ворог, тому його головна мета — зруйнувати антипутінську коаліцію.
Коаліцію, ініціатором якої стала Україна», — сказав глава парламенту та підкреслив, що сьогодні перед нами знову той само ворог і ті само виклики, що й століття тому. «Великі поляки в часи, коли наші країни окупувала російська орда, стверджували: «Без незалежної України не може бути незалежної Польщі, а без незалежної Польщі не може бути незалежної України». Нині Україна знову захищає вільний світ від неоімперської путінської навали. Сьогодні Україна — щит усієї Європи, бо саме українські воїни стримують орду на східних кордонах Європи», — підкреслив А. Парубій та заявив, що спільна Декларація пам’яті і солідарності — це документ, що має глибокий зміст, бо кризові ситуації у відносинах між нашими народами виникали саме тоді, коли одна зі сторін давала односторонню оцінку нашій історії, як це було влітку в Польщі.
І саме під час перебування в Польщі Голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав керівників сусідньої держави повернутися до тієї традиції, яку проповідувала українська дипломатична школа — давати спільну оцінку історії. «Ця декларація — приклад спільної оцінки історії наших народів, коли ми наголошуємо не на наслідках, а на причинах тих трагедій, які відбувалися на наших землях в минулому столітті. Наша декларація -це відповідь на неоімперську гібридну російську атаку — атаку проти України, атаку проти Польщі, атаку всього цивілізованого світу», -заявив А. Парубій та повідомив, що перед винесенням на розгляд парламентів цей документ вже здобув підтримку профільних комітетів Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України.
«Сьогодні у двох парламентах буде прийматися ідентична заява (Оскільки Сеймас Литовської Республіки зараз не працює, то литовський парламент доєднається до декларації згодом. - Авт.), в якій буде наголошено, що трагедії на наших землях відбулися внаслідок імперської політики Росії та імперської політики нацизму. І зазначатиметься, що сьогодні перед нами ті само виклики. Сьогодні ми разом — Польща і Україна», — наголосив Голова Верховної Ради Андрій Парубій та зачитав з трибуни парламенту увесь текст спільної декларації.
Після обговорення декларацію підтримали 243 народні депутати.
На початку засідання Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту (реєстр. № 5114). «Це питання важливе не тільки в контексті культури, а й в питанні національної безпеки, в питанні відбиття елементів гібридної війни Російської Федерації, яка також полягає у впливі на українського читача та на українську культуру», — зазначив на початку обговорення Голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко (на знімку), який представляв цей урядовий законопроект, наголосив, що його необхідність продиктована загрозою національній безпеці України з боку Російської Федерації, оскільки до нас досі завозяться тонни антиукраїнської книжкової продукції, яка в основному потрапляє на південь та схід України. Щоб зупинити цей вал імперської, ксенофобської, сепаратистської та антидержавної літератури, пропонується запровадити дозвільний механізм завезення книжкової продукції походженням з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій. Повноваження з надання таких дозволів буде покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері, який ухвалюватиме рішення про віднесення видавничої продукції до забороненої на підставі висновків експертної ради. На розповсюджувачів забороненої літератури пропонується накладати штрафи з подальшим вилученням такої продукції з обігу. При цьому В. Кириленко повідомив, що без отримання спеціального дозволу можна буде завозити до України до десяти книжок у ручній поклажі.
В цілому ухвалено законопроект «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» (реєстр. № 5244) та пов’язаний з ним законопроект «Про внесення змін до пункту 31 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо ДП «Антонов» (реєстр. №5245). Доповідач, народний депутат Віктор Кривенко зазначив, що ця проблема виникла після того, як у 2009 році до ДП «Антонов» було приєднано завод «Авіант», який мав до 2 мільярдів гривень заборгованості. «Тоді це було правильним рішенням, бо на заводі працювало 3,5 тисячі людей, які вміли і вміють складати літаки. Тому дуже важливо, що це рішення було прийняте і спеціалісти були збережені та працюють», -сказав він та закликав підтримати рішення про списання пені і штрафів, які лягли на ДП «Антонов» та загрожують йому банкрутством.
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк уточнив, що цим рішенням пропонується відстрочити на 10 років сплату боргу ДП «Антонов» у сумі 706 мільйонів гривень перед держбюджетом та списати штучно накопичені пені і штрафні санкції в обсязі 575 мільйонів гривень. Він також заявив, що наступним законопроектом, який має ухвалити парламент, має стати рішення про фінансове оздоровлення ще одного флагмана української промисловості — «Південмашу».
Народні депутати ухвалили в цілому й законопроект про внесення змін до Закону «Про державну службу» (щодо віднесення працівників секретаріатів депутатських фракцій (груп) до патронатних служб).
У першому читанні ухвалено законопроект «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». За словами віце-прем’єра Геннадія Зубка, цим законопроектом пропонується реструктуризувати на п’ять років усі борги таких підприємств, які виникли станом на 1 січня 2016 року і, до того ж, в період реструктуризації не нараховуватимуться пеня та штрафи, а підприємства отримають можливості списання штрафів та пені.
Водночас Верховна Рада знову не змогла бодай включити до порядку денного законопроект «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». Пропонуючи підтримати пропозицію про включення до порядку денного відповідних законопроектів, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що наприкінці жовтня усі голови фракцій та голова Регламентного комітету відвідають Європарламент, де відбудеться дискусія з цього приводу. «Я дуже хотів би, щоб ми дали знак нашим європейським партнерам, для яких реформа парламенту дуже важлива», — сказав він та закликав усіх представників фракцій до позитивного голосування, адже авторами одного із законопроектів є керівники фракцій Ігор Гринів (Блок Петра Порошенка), Максим Бурбак («Народний фронт»), Олег Березюк («Самопоміч»), Олег Ляшко (Радикальна партія). Попри це, «за» проголосували тільки 207 народних депутатів.
Так само не знайшлося голосів для включення до порядку денного багатостраждального законопроекту про спецконфіскацію.
Верховна Рада ухвалила постанови про відзначення 200-річчя з дня заснування трьох українських університетів — Національного університету «Львівська політехніка», Львівського торговельно-економічного університету та Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва, а також постанову про відзначення 70-ї річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви у Західній Україні.
З днем народження вітали народного депутата Руслана Сидоровича.
Представники фракції «Самопоміч» принесли до сесійної зали понад 30 тисяч підписів українців, які вимагають не проводити вибори на окупованому Донбасі. «Ні» виборам на окупованому Донбасі, адже це політична атомна зброя, бомба, яка знищить українську суверенність», — заявив голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк та закликав Верховну Раду визнати, що це війна й агресія Російської Федерації проти України, та ухвалити закон про окуповані території.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
