У центрі уваги повинні бути саме солдат та його родина
На сьогоднішній день участь в антитерористичній операції взяли понад 280 тисяч українців. Понад 266 тисяч уже отримали статус учасника бойових дій. Поранено понад 13 тисяч осіб. І кожен із цих людей потребує фізичної, медичної, психологічної, соціальної підтримки. Лише в комплексі цих заходів можна отримати реальну здорову націю, яка будуватиме сильну, чесну, справедливу державу. На цьому наголосили учасники парламентських слухань «Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи».
Необхідність комплексу таких заходів абсолютно зрозуміла, але що маємо за фактом? Сфера охорони здоров’я фінансується незадовільно. Наприклад, учасники бойових дій отримали право на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Та реалізувати це право можна не завжди і не в повному обсязі. Зокрема, через те, зауважила голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, що учасники АТО не визначені як окрема категорія отримувачів цієї пільги, вони йдуть у загальному переліку категорій осіб. Не затверджена номенклатура лікарських засобів.
Крім того, на її думку, МОЗ має запровадити вимогу щодо обов’язкового декларування ціни на лікарський засіб під час його державної реєстрації. Оскільки відсутність задекларованої ціни не дає змогу державним закладам купувати необхідні ліки для забезпечення учасників військових дій.
Окремо учасники слухань наголосили на психологічній реабілітації бійців. Держава гарантує таке право. Минулого року на це було виділено 50 мільйонів гривень. Проте частина цих коштів використана без цільового призначення, частина — розкрадена закладами, які, взявши на себе зобов’язання, не змогли надати якісні послуги з психологічної реабілітації. «Це злочин перед нацією, перед державою, тому що понад 70 відсотків учасників АТО потребують психологічної реабілітації, її потребує кожен, хто пережив стрес, хто пережив втрату близької людини», — наголосила О. Богомолець.
Країна не була готова до війни в 2014 році. І не готова до наслідків цієї війни. Тому, можливо, у нас і досі відсутня єдина державна цільова програма медичної, психологічної і соціальної реабілітації та адаптації учасників АТО. Та й немає сенсу здійснювати психологічну реабілітацію, тримати людину в санаторії, якщо вона потім виходить і не знає, як жити, якщо в неї немає роботи, якщо вона не реабілітується, не приймається суспільством. Якщо, врешті-решт, не визнається її право на активне продовження життя.
Щоб бійці могли краще захистити свої права, народний депутат, голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану Сергій Куніцин пропонує їм об’єднатися. «Ми 30 років тому в Афгані воювали і в нас дві великі організації: Всеукраїнська асоціація і Українська спілка. А у ветеранів АТО — майже 600. Ви уявляєте собі, як працювати... Знаєте, на війні простіше: є — ворог, є — друг. Складніше після війни, бо багато невидимих ворогів — це чиновництво, бездушність. Як нам казали: ми вас в Афган не посилали, отак і нині вам кажуть: ми вас в АТО не посилали», — зауважив він.
Третій рік іде війна, але кількість учасників АТО, які не знають, що робити зі своїми посвідченнями учасника бойових дій, не зменшується, а навпаки, зростає. Тож Леся Василенко, керівник громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня» запропонувала створити єдину інформаційну стратегію забезпечення ветеранів інформацією щодо їхніх прав та соціальних гарантій.
Власне, державна допомога має здійснюватися не заради галочки. У центрі нашої уваги повинен бути саме солдат та його родина, наголосив Олексій Ліпіріді, координатор центрів допомоги учасникам АТО. Як приклад він навів волонтерський рух, який скоординовано і на високому рівні співпрацює з ветеранами, з родинами. Натомість державні програми не працюють, не виконуються.
Проблем багато. Щоб їх лише озвучити, недостатньо трьох годин. Тож чимало пропозицій та зауважень було передано до профільного Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, АТО та людей з інвалідністю для їх вивчення та внесення до рекомендацій парламентських слухань.
Наразі його голова народний депутат Олександр Третьяков бачить вихід у створенні окремого міністерства — ветеранів. «Ми ініціюватимемо створення такого міністерства. Воно відповідатиме за все: за родини загиблих, ветеранів і за самих ветеранів. Має бути один орган, який відповідатиме за всі дії. Нині це часто — лебідь, рак і щука. Те, про що ви говорите, відбувається в областях, районах, насправді має місце і в Кабінеті Міністрів: один на одного вказують», — сказав він.
Щодо байдужості чиновників, то це, за словами депутата, можна вирішити просто — звертатися до прокуратури: «Якщо пара таких чиновників сядуть у тюрму, то іншим буде трохи лячно не виконувати свою роботу... Якщо немає батога, то, боюся, що чиновника по-іншому змусити працювати неможливо».
Насамкінець депутат пообіцяв: «Такі слухання ми проводитимемо часто». Крім того, зауважив: домагатиметься, щоб на наступних слуханнях був присутній увесь склад Кабінету Міністрів.
У свою чергу головуюча Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко пообіцяла порушити питання відсутності Кабміну у п’ятницю під час години запитань до уряду.
ЦИТАТА
Керівник громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня» Леся ВАСИЛЕНКО:
«Повернувшись додому, ветеран часто почувається і забутим, і покинутим. Він не знає про підтримку, яку може отримувати від держави. Він не знає, куди по цю підтримку йти і тим паче не знає, що робити, якщо в цій підтримці йому відмовляють».
Під час парламентських слухань
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
