Українці вже почали осягати ази термомодернізації та енергозбереження житлових будинків: замінюють вікна й двері, утеплюють горища й стіни, встановлюють індивідуальні теплові пункти, але до вищої математики у цій справі нам ще ой як далеко.
Допомогти пройти цей шлях швидше взялися поляки. Сусідня країна охочіше сприяє тим, хто вже щось робить. На Тернопільщині, зокрема за рахунок субсидій і надходжень власних бюджетів, в термомодернізацію цього року буде вкладено 50 мільйонів гривень. Особливо активно цією справою займаються ОСББ (їх створено у третині багатоповерхівок), а також об’єднані територіальні громади (їх в області налічується 26 — найбільше в Україні). І на наступний рік, за словами голови облдержадміністрації Степана Барни, пріоритетними для області будуть питання енергозбереження і ремонту доріг. Населення активно користується кредитною програмою «Тепла оселя», яка днями відновила свою роботу, діють місцеві програми енергозбереження в житлово-комунальній сфері. Однак проблем ще дуже багато. Тож на часі було проведення в Тернополі семінару на тему «Термомодернізація. Енергоефективність у житлових будинках: регуляції, фінансування, технології». Організувала його Польсько-українська господарча палата.
За словами керівника економічного відділу Посольства Республіки Польща в Києві Славомира Матушака, від 30 до 40 відсотків річного споживання енергоносіїв В Україні припадає на житлово-комунальну сферу — це дуже багато, а багатоквартирні будинки використовують втричі більше енергії, ніж аналогічні у країнах ЄС. Він радить назавжди забути про дешеву енергію. На-
справді вона завжди була дорога, просто на ній створювали корупційні схеми.
— Польський досвід у сфері збереження тепла може бути цікавий для українців, — переконаний президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота. — До 90-х років ми також не переймалися цією проблемою. Ціни на енергоносії були не так економічні, як політичні. Важким видався період відходу від субсидіювання, але я гордий, що був тим міністром економіки, який закрив питання субсидій. Вони неефективні. Утримуючи низькі ціни на енергоносії, ми підтримували не лише бідних, а й багатих. Зате вивільнені кошти могли спрямувати на стимулювання ощадливості.
У Польщі також було соціальне напруження у зв’язку зі скасуванням субсидій, але населення це пережило. Важливо при цьому відкинути демагогію й дешевий популізм. Допомогла й держава, гармонізуючи національне законодавство з нормативно-правовими документами ЄС, налагодивши ефективну роботу державних і місцевих органів влади, фінансових і комерційних структур. Шлях реформ доведеться пройти й Україні, переконаний пан Яцек. Він визнає, що зробити це буде вкрай важко через олігархізацію нашої економіки. Якщо найбагатший поляк Ян Кульчик (нині покійний) володів 0,7 відсотка національних активів, то кілька українських олігархів мають понад 20. «Я співчуваю будь-якій політичній команді, яка стоятиме біля керма України», — каже він. А йому вірити можна. Яцек Пєхота був наймолодшим парламентарієм, 22 роки працював у сеймі, очолював міністерство економіки, брав участь у підготовці спеціального пакета реформ прем’єр-міністра Лєшека Бальцеровича, завершував переговори Польщі з Єврокомісією перед її вступом до Євросоюзу. Він і його команда готові застерегти українців від помилок і труднощів, через які пройшли самі. Було б лише бажання вчитися. Досвід наших сусідів свідчить: кожен долар, інвестований у термомодернізацію житлових будинків, згодом дасть змогу заощадити чотири долари.
Учасники семінару ознайомилися з пропозиціями польських фірм у галузі термомодернізації та енергозбереження, системою фінансування і кредитування термомодернізаційних проектів, досвідом Кредобанку з підтримки українського сектору ОСББ, а також системою використання енергоресурсів на рівні територіальної громади. Такі семінари за участю польської сторони відбуватимуться й надалі.
Під час роботи семінару.
Тернопільська область.
Фото автора.
