7-11 листопада Рада ЄС та Європарламент ухвалять механізм призупинення безвізового режиму. Це повідомив у Твіттері кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк. Відсутність такого механізму у Брюсселі називали головною причиною відтермінування візової лібералізації для України та Грузії. Тож перспектива запровадження безвізу виглядає вже реальнішою.

 

А загалом на нинішньому саміті ЄС, який тривав у Брюсселі 20-21 жовтня, розглядалися питання, які тією чи іншою мірою стосуються України. Якщо ще кілька місяців тому в нашій країні із занепокоєнням розмірковували, чи продовжить ЄС антиросійські санкції на першу половину наступного року, то нині Євросоюз стояв вже за крок до запровадження стосовно Росії нових обмежень. Цього разу через злочинні бомбардування сирійського Алеппо. Експерти запевняли, що такий пункт був у попередній редакції резолюції ЄС. Проте лідери Євросоюзу вирішили обмежитися попередженням: «ЄС розгляне всі наявні варіанти, якщо нинішнє насильство буде продовжуватися». Отож у розповсюдженому в ніч на 21 жовтня тексті декларації зазначається, що Європейська Рада рішуче засуджує атаки режиму Асада та його союзників, передусім Росії, на цивільних, а також закликає їх покласти край жорстокості та забезпечити доступ гуманітарної допомоги до Алеппо та інших регіонів країни.
Згідно з повідомленням Reuters, головними противниками запровадження нових обмежень стали Угорщина, Греція та Італія. Прем’єр-міністр останньої Маттео Ренці заявив журналістам: «Ми повинні зробити все можливе для мирного врегулювання в Сирії, але важко уявити, що це має бути пов’язано з подальшими санкціями проти Росії».
Водночас канцлерка Німеччини Анґела Меркель та Президент Європейської Ради Дональд Туск заявили, що ЄС не миритиметься з жорстокими бомбардуваннями Алеппо. І якщо їх інтенсивність збільшуватиметься, то це стане «причиною подумати над тим, що нам слід робити», — цитує Ангелу Меркель DW.
А в деяких країнах ЄС не відкидають можливість застосування національних санкцій щодо РФ. Зокрема про це заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, передає портал Delfі. «Це має швидше символічне, ніж практичне значення. Не будемо приховувати — було б більш дієво, якби це було загальноєвропейським рішенням. Утім національне рішення також є сигналом».
Окрім того, на полях саміту цього разу активно дискутувалося майбутнє рішення Нідерландів стосовно Угоди про асоціацію України з ЄС. Прем’єр-міністр країни Марк Рютте ще в перший день саміту знову повторив, що Амстердам очікує від Брюсселя заяви, в якій було б чітко вказано: Угода про асоціацію не означає майбутній вступ України в ЄС. Формалізувати відмову Україні в можливому членстві в ЄС Нідерланди пропонують не вперше. І не вперше підтримку не отримують. Вже до 1 листопада Нідерланди повинні сказати своє рішення щодо ратифікації Угоди (проти чого висловилися громадяни країни під час консультативного референдуму). Учора Марк Рютте на своїй сторінці у Фейсбук написав, що домовитися в Брюсселі не вдалося. Він зауважив, що розуміє: нідерландське «ні» матиме наслідки. Відмова напряму вплине на Україну, на україно-російські відносини, реалізацію Мінських домовленостей і нормандський процес. Він подякував колегам в Європейській Раді за неофіційні конструктивні дискусії. Проте його прогноз щодо остаточного рішення Амстердама можна назвати песимістичним.