Механізм перевірок правомірності нарахування соціальних виплат і пенсій у нашій країні далекий від ідеалу. І він, на превеликий жаль, створює труднощі найчастіше законослухняним громадянам. А виною того є різні проблеми, починаючи від недосконалості нормативної бази й неузгоджених дій між міністерствами і відомствами до банальної нестачі комп’ютерної техніки. Про це говорили під час засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Обговорювали результати проведення верифікації й перевірки вірогідності інформації, представленої фізичними особами для нарахування й отримання соціальних виплат і пенсій. Але в чому всі присутні були одностайні, то це в тому, що Україна, живучи в XXІ столітті, досі здебільшого послуговується паперовими підтверджувальними документами. А це вже величезний простір для зловживань.

 

— Ні для кого не секрет, що за 50—100 гривень можна купити будь-яку довідку, — зазначив, виступаючи із трибуни начальник управління верифікації та моніторингу виплат Міністерства фінансів Андрій Рязанцев. — Зрештою деякі люди, котрі купують дорогі речі, золото, сплачують сотні тисяч гривень за літаки, й водночас залишаються у списках пільговиків.


І працюючи в такому режимі, за словами представників Мінфіну, щоб перевірити всі 25 мільйонів представників пільгових категорій, необхідно сотні тисяч соціальних інспекторів. Тому потрібно створювати окреме спеціальне агентство або службу, яка займалася б верифікацією. На даний момент і призначенням соціальної допомоги, і перевіркою правомірності їх одержання займаються ті самі структури. А це, на думку всіх експертів, що брали участь у засіданні комітету, доволі деструктивно.


— Свого часу в Румунії й Молдові створені за нашої участі схожі агентства показали свою ефективність, — заявила старший фахівець із питань соціального захисту Представництва Всесвітнього банку в Білорусі, Молдові, Україні, регіонах Європи та центральної Азії Катерина Петрина, — У Румунії, де населення майже 20 мільйонів, з яких приблизно дев’ять мільйонів пільговиків, кількість співробітників, що займаються верифікацією, не тисячі, а лише 325 осіб.


За словами пані Петриної, цього було досягнуто завдяки створенню єдиної електронної бази даних. Але вся біда в тому, що таких загальнодержавних реєстрів в Україні не існує.


— Кожна структура — МВС, СБУ, міграційна, прикордонслужба, Міністерство соцполітики, Мінфін, — що потребує такої бази, створює свої електронні реєстри, — заявив заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука. — І між собою вони жодним чином не перетинаються й не корегуюся. Єдина наявна на даний момент у країні загальнодержавна база — це Єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб, який запустили пару місяців тому.


Однак навіть вона, за словами заступника міністра, нині вкотре переробляється. До речі, розроблювачем її з якоїсь причини виступає та само сумнозвісна приватна компанія, яка створювала й систему електронного декларування. На що голова комітету Людмила Денісова, звернувшись до присутніх на засіданні представників громадських організацій, що спеціалізуються на боротьбі з корупцією, по-просила з’ясувати цю «причину» постійного вибору однієї й тієї ж структури для виконання держзамовлень.


Водночас, за словами секретаря комітету Наталії Веселової, найголовніше, що реформа стартувала. І, судячи зі зниження фінансових витрат бюджету, багато хто з тих, хто ще недавно незаконно використовував соціальну допомогу, тепер уже її не отримують. А така дискусія, яка розгорнулася під час засідання, дуже важлива для вдосконалення системи і нарахування соцвиплат, і їх верифікації. Тому Людмила Денісова попросила всіх учасників засідання направити в комітет свої пропозиції, які буде об’єднано й сформовано як рекомендації для подальшого виконання виконавчими органами.

 

Голова комітету Людмила Денісова, секретар комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня Наталія Веселова.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.