Спільний проект телеканала «Рада» і газети «Голос України»

 


 

 

 

А за ложею преси розташована ложа для жінок

 

Стортинг — парламент Норвегії, що знаходиться в Осло. Стортинг походить від ранньосередньовічних норвезьких тингів — зборів представників норвезьких родів, на яких обирали королів, засуджували злочинців, укладали договори та залагоджували суперечки. У сучасному вигляді стортинг існує з 1814 року, коли 17 травня було прийнято норвезьку Конституцію. Стортинг засідав увесь час і за часів Шведсько-норвезької унії 1814—1905 років.
Основними завданнями стортингу є: ухвалення законів; прийняття бюджету; контроль за роботою уряду.


Вищий законодавчий орган складається зі ста шістдесяти дев’яти депутатів, з яких 150 обирають за партійними списками від провінцій, а решта 19 отримують так звані  зрівняльні мандати.


Двопалатний поділ на одельстинг і лагтинг є формальним. Очолює стортинг президент. Крім нього, до президії парламенту входять віце-президенти і президенти палат. Місця в президії розподіляють пропорційно. Засідають депутати у пленарному залі не фракційно, а групами від провінцій. У кожній фракції є свій голова, офіційний представник і правління. Члени фракційних правлінь автоматично є також членами парламентських комісій у закордонних справах і з конституційного права. У стортингу працює 13 комісій, у роботі яких бере участь кожен депутат парламенту. У комісіях пропорційно представлені і партії, і провінції країни. До них належать від 11 до 20 депутатів. Після створення комісії члени обирають голови, офіційного представника та секретаря. Засідання комісій проходять у відкритому режимі. Вони також мають право запрошувати на свої засідання представників уряду, будь-яких організацій і приватних осіб. Кожен депутат користується правом особистої недоторканності та не має права добровільно повернути свій мандат. Будь-який громадянин може спостерігати за перебігом дебатів у стортингу, перебуваючи на спеціальній галереї, а депутат, який голосує «проти», не тільки натискає на відповідну кнопку, а й встає зі свого місця, демонструючи свою незгоду з тим, що відбувається.


Вибори проходять кожні чотири роки у вересні шляхом загального демократичного таємного голосування за пропорційною виборчою системою. Вибори не можуть відбутися протягом періоду діючих повноважень стортингу. В Норвегії існує загальне виборче право. Всі, хто має право голосувати, можуть стати депутатами (крім службовців міністерств і співробітників дипломатичного корпусу). Умовою участі є включення до виборчих списків. Голосування таємне за політичні партії. Чиї імена будуть у списку кандидатів, вирішують на зборах політичних партій.


Стортинг приймає, змінює та скасовує закони, які скеровує суспільство. Починаючи з 1814 року законопроекти розглядають у двох палатах стортингу. Перш ніж надходить пропозиція розглянути законопроект, над ним мають ретельно попрацювати. Якщо йдеться про великий закон або його перегляд, то влада призначає експертну групу (комітет або комісію). Є також постійні групи, такі як комісія з кримінальних справ і комісія з прав людини. Первинний розгляд законопроекту відбувається на пленумі. Рекомендації від комітету обговорюють, проводять голосування та виносять рішення про прийняття закону. Таке рішення не є остаточним після первинного розгляду. Законопроект скасовують, якщо його відхиляють на первинному розгляді.


Вторинний розгляд законопроекту відбувається не раніше, ніж через три дні. На пленумі стортинг знову розглядає початкове рішення. Якщо його затверджують після другого разу, то розгляд законопроекту вважають завершеним. Затвердження пересилають королю, до ради міністрів для санкціонування. Крім того, може відбутися третинний розгляд законопроекту на пленумі.


Відповідно до конституції стортинг приймає рішення з питань державних фінансів — як видатків, так і доходів. Згідно із законом про соціальне страхування, до бюджету також входять доходи й видатки із соціального страхування населення. стортинг виділяє кошти, надаючи їх виконавчій владі, тобто уряду. Водночас він не тільки дозволяє цільове використання коштів, а й має право його вимагати.


Конституція Норвегії передбачає такі можливості для контролю діяльності держави:
* перевірка протоколів засідань ради міністрів;
* перевірка міжнародних договорів;
* ревізія звітності урядового апарату.


Найважливіший обов’язок уряду — політична відповідальність перед стортингом, який за потреби може звільнити уряд, оголосивши йому вотум недовіри.


У 1814 році державні збори проводили свої засідання в головній будівлі металургійного заводу Ейдсволлс Верк. Упродовж 1814—1854 років стортинг перебував у приміщенні Школи вчених Християнії. Потім старий зал засідань перенесли в Народний норвезький музей. Із 1854-го по 1866 рік засідання стортингу проходили у святковому залі Університету, де було більше місця для пленарних засідань. Подією національного значення стало відкриття 5 березня 1866 року будівлі стортингу в тому вигляді, в якому вона є нині. Цьому передувала майже 30-річна боротьба за вигляд будівлі та його місцерозташування. Архітектурний стиль поєднує італійські та норвезькі традиції. Будівельні роботи тривали майже п’ять із половиною року. Зал засідань побудовано у вигляді амфітеатру. Місце президента — під відомою картиною Ейдсвольських зборів 1814 року. Над картиною висить державний герб. Місця депутатів розташовані за великим півколом. Депутати розсідаються, дотримуючись географічного принципу — за виборчими округами, в алфавітному порядку та за кількістю отриманих на виборах голосів. Якщо стояти обличчям до місця спікера стортингу, то трибуна буде праворуч, а ліворуч — місце для співробітника секретаріату, який допомагає спікеру та відповідає за списки парламентаріїв, проведення голосування та дотримання регламенту. Перед ними — місця референтів. Зліва розміщено дипломатичну ложу для гостей і державних службовців, за нею — ложа верховного суду. Праворуч розташована ложа для преси — «четвертої державної влади», а за нею — так звана  ложа для жінок. Міністри сидять у першому ряду, перед депутатами. Постійне місце прем’єр-міністра — в центрі ряду, навпроти місця спікера. Міністри приходять лише тоді, коли розглядають питання, пов’язані зі сферою їхньої діяльності. На балконі можуть бути 150 відвідувачів. Також у будівлі стортингу є кілька декоративних приміщень: «Кімната 7 червня» та Ейдсвольська галерея.