На Закарпатті створені й існують лише дві об’єднані громади — Тячівська і Вільховецька. Й обидві — у Тячівському районі. А загалом історія децентралізації в області дуже непроста. Попередній склад облради явно гальмував процес децентралізації. Її ініціатори покладали надії на нині діючий склад депутатського корпусу. Проте зрушень не відбулося. Кількість громад не зросла. Тож активісти й далі твердять, що ініціатором і активним поборником реформ в області є не влада, а громадськість. Саме вона після прийняття урядом у квітні 2014 року Концепції децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування в Україні ініціювала і провела форум місцевого самоврядування. Згодом активні громадські організації акумулювали свої зусилля в коаліції «Реформи задля гідного життя», яка консолідовано обстоює право на зміни.
«Наша мета, мета реформ децентралізації — наближення до європейських стандартів і в діяльності місцевого самоврядування. Оскільки повноваження поступово передаватимуться з обласного і районного рівнів на базовий — місцевому самоврядуванню — ні обласна, ні районні адміністрації не надто зацікавлені у тому, аби вони здійснювалися швидко і ефективно. Ця реформа — вистраждана саме місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями і активістами! Оскільки нам необхідне перезавантаження влади, а не облич у владі!» — переконаний експерт Офісу реформ Олег Лукша.
Він продовжує наполягати на тому, що дві новостворені громади — Тячівська і Вільховецька — це паростки спроможного місцевого самоврядування. І вони довели: за такими змінами майбутнє!
Отже, оскільки на Закарпатті процес децентралізації явно затягнувся, бо ж досі функціонують лише дві вищеназвані об’єднані громади, то Київ у особі першого заступника міністра регіонального розвитку В’ячеслава Негоди, як відомо, вніс пропозицію Кабміну України дати окреме доручення Закарпатській ОДА щодо невідкладного надання нею висновків про відповідність рішень місцевих рад Усть-Чорнянської, Перечинської, Іршавської, Нижньоселищенської об’єднаних територіальних громад Конституції та законам України. На це голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль через свою прес-службу відповів такою «нестандартною» заявою: «Я особисто говорив пану Зубку (віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. — Авт.): «Якщо ви знаєте, як краще працювати на Закарпатті, я готовий поступитися своєю посадою й піти на вашу. Але на вашій посаді я б зайнявся не тим, що не властиво міністерству (об’єднанням територіальних громад, госпітальними округами, опорними школами тощо), а реформою житлово-комунального господарства, яка давно назріла».
З приводу названих В. Негодою громад Г. Москаль йому відповідає так: «Щодо Усть-Чорної, то одне з сіл не підтримало ідею територіального об’єднання. Воно винесло на сесії негативне рішення щодо майбутньої громади, тобто тут немає принципу добровільності. По Перечинському району ми дали позитивний висновок і спрямували в Центрвиборчком. По Іршавському району — так само, чекаємо дату призначення виборів. По Нижньому Селищу обл-держадміністрація дала негативний висновок, бо у громади відсутній один із головних принципів — платоспроможність. Це підтверджують цифри фіскальної служби, а також департаментів економіки та фінансів ОДА. Я вже казав — якщо бідний одружиться з бідною, багатої сім’ї не вийде, тому ніхто не примусить мене підписати такий «шлюбний контракт». Ми спрямували всі необхідні висновки в Мінрегіонбуд, і якщо пан Негода погано читає чи в нього слабкі окуляри, можемо купити йому нові. Насамкінець хочу підкреслити, що на жодні пропозиції першого заступника міністра реагувати не збираюся. Я виконую доручення тільки Президента України та Кабінету Міністрів України».
Ужгород.
