Одним із перших кроків, зроблених в анексованому Криму росіянами й нинішніми їхніми кримськими ставлениками, став наступ на Українську православну церкву Київського патріархату.
І не випадково. З одного боку, це було своєрідною помстою за підтримку протестувальників і на багатолюдному київському, і на не настільки численному кримському Майдані. Але є й більш глибинний аспект: українська церква на півострові залишилася останнім оплотом кримських українців, тому її всіляко видавлюють із громадського простору Криму, намагаючись позбавити вірян ще й можливості молитися рідною мовою.
Усі ці два з половиною роки керуючий Сімферопольською й Кримською єпархією правлячий архієрей архієпископ Климент (на знімку) намагається Божим словом зберегти хоча б те, що поки ще можна.
Ми зустрілися з ним у Сімферополі. Управління єпархії й Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира й княгині Ольги. Кафедральний — сказано занадто гучно. Храм розташувався в колишньому будинку колишнього штабу Сімферопольського військового училища. Розмістився він там трохи більше п’ятнадцяти років тому, а до цього богослужіння відбувалися в невеликому актовому залі гарнізонного будинку офіцерів.
Нині управління єпархії — у судових позовах із кримською владою й бізнесменами, яким сподобалося приміщення практично в центрі Сімферополя й на людному місці поблизу центрального міського ринку.
— Касаційний суд, — каже владика, — проходив у Калузі, його ми прогнозовано програли. Подали апеляцію у Верховний суд Росії, який, з великою часткою ймовірності, ми програємо теж.
Співрозмовник розповідає, що
суди і їхні негативні рішення необхідні для того, щоб вийти надалі на Європейський суд із прав людини.
— Росія ж хоче повернутися в Парламентську асамблею Ради Європи? Але хто її там чекатиме, якщо права, основні права, гарантовані Конституцією, порушуються, порушуються права кримських українців і вірян Київського патріархату в Криму? — підкреслює владика.
Якщо говорити про ситуацію із парафіями УПЦ КП у Криму, то з лютого 2014 року їх число на півострові зменшилося в рази, з 52 до 9. Причому багато церков, як, приміром, у селі Перевальне Сімферопольського району, були просто захоплені. Місцеві чиновники чіпляються з формальних причин, а то й без них, і до тих храмів, що ще діють.
Водночас, зазначає Климент, кількість парафіян Київського патріархату збільшується, причому за рахунок парафіян патріархату Московського.
За його словами, це відбувається тому, що люди хочуть молитися, а не слухати політінформацію. «У нас у храмах політики нема, бо ми даємо людям змогу говорити про свої страждання, намагаємося їх утішити молитвою».
З болем у серці й із мукою на обличчі владика розповідає про те, що всі його звернення до державних органів влади в Київ із проханням посприяти у вирішенні проблем віруючих у Криму не знаходять ніякої підтримки.
— На них просто ніхто не зважає, а я звертався в усі інстанції: і в Мінкультури України, у віданні якого перебуває департамент у справах релігій, і до вже двох прем’єр-міністрів України. Але доручення прем’єрів не виконуються, і таке враження, що все йде в пісок, як вода в пустелі, — вважає владика.
Навіть коли на адміністративному кордоні з Кримом його фактично без пояснення причин у середині жовтня цього року затримали російські прикордонники, ніхто з представників офіційної влади України не зробив жодної заяви з цього приводу. Климент вважає затримання елементом психологічного тиску на нього з боку російських силовиків. Каже, що в такий спосіб йому дають зрозуміти: незабаром можуть узагалі або не випустити, або не пустити в Крим.
Але перебиратися в інший регіон України Климент не буде. «Із Криму я нікуди тікати не збираюся. Я тут народився й виріс, так само, як і кілька поколінь моєї рідні, тому звідси мене можуть вивезти або в труні, або в сибірські табори». Запитую, що допомагає вижити й вистояти в умовах пресингу.
— Береже Господь, який послав нам такі випробування. Якби не молитва й не Божа милосердна допомога, не знаю, що було б зі мною, з віруючими. Поки що уповаємо більше на молитву, ніж на реальну допомогу наших українських чиновників, — каже Климент.
«Голос України» стежитиме за ситуацією довкола парафіян і управління Сімферопольської й Кримської єпархії УПЦ КП.
Сімферополь—Київ.
Фото автора.
