Станом на сьогодні, українське законодавство є достатньо прогресивним у захисті вільного слова. «Принаймні ми не маємо рекомендацій, яких не виконали б у цій галузі. Інша справа — практика у виконанні законодавства», — зауважила голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар під час Міжнародної конференції «Безпека журналістів в Україні. Припинення безкарності».
Парламентарій пригадала 1999 рік, коли почала працювати журналістом. Саме тоді, каже, активно «закручували гайки» свободі слова: «Той період асоціюється для мене передусім із Георгієм Гонгадзе. Ми разом проводили не одну акцію протесту. Далі — він зник, а потім — знайшли його тіло... Мабуть, це було одне з найбільших потрясінь у моєму житті — усвідомити, як небезпечно займатися своєю професійною діяльністю».
У 2010-му В. Сюмар працювала в Інституті масової інформації, де вже професійно займалася захистом прав журналістів. Консьєржі будинку, в якому жила, розповідали, що представники СБУ розпитували, хто і коли приходить у квартиру В. Сюмар. Хвороба боязні журналістів притаманна всім політикам, переконана законотворець: «Влада завжди вважатиме журналістів занадто критичними, але завдання журналістів залишатися з владою. Тільки це насправді рухає зміни». Саме такий процес відбувається в Україні. Очільники, які прийшли на хвилі Революції Гідності, мають бути уважними в дотриманні прав людини. Профільний комітет Верховної Ради одразу схвалив декілька змін до законодавства, які серйозно посилили відповідальність за порушення прав журналістів, і за ці зміни проголосували в залі. Однак реально постає проблема з інституційною спроможністю нашої держави на реалізацію правосуддя, адже принцип безкарності породжує насилля проти журналістів. «Нам однозначно потрібні прецеденти покарання, — наголосила В. Сюмар. — Це пріоритет, на якому варто зосередитися. А ми, зі свого боку, намагатимемось максимально контролювати справи, пов’язані з порушенням прав журналістів. Це потрібно не тільки фахівцям, а й громадянам, та й самій державі для того, щоб рухатися вперед».
Безперешкодність роботи преси, зауважила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, має турбувати не тільки представників цієї професії, а й кожного. Адже від цього залежить об’єктивність і повнота інформації, яку отримують громадяни. Однак нині існують певні виклики, які необхідно долати спільними зусиллями. За словами Омбудсмена, передусім це етичні питання, які знаходяться в площині реагування самих журналістів на порушення з боку колег. Торкнулася В. Лутковська й аспектів ефективної реакції суду на правопорушення, а також роботи законодавців у цій сфері.
Посол, Голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінґареллі наголосив на тому, що, виконуючи угоду про асоціацію, Євросоюз повинен ділитися з Україною своїм досвідом. Він зауважив, що тільки протягом кількох останніх місяців у нас сталася низка нападів на журналістів. Звертаючись до учасників конференції, він закликав особливу увагу приділяти представникам преси, які працюють на сході країни. Водночас зауважив: процедура акредитації в зону АТО має розроблятися відповідно до міжнародних стандартів, щоб рівень доступу до інформації не обмежувався. ЗМІ не можуть бути вільними, якщо вони живуть на субсидію від олігархів, підкреслив Х. Мінґареллі. Ця проблема характерна для багатьох країн світу, але в Україні більшість медіа працюють в умовах, коли їх «власники» впливають на редакційну політику.
За даними Інституту масової інформації, протягом цього року зареєстровано один випадок убивства журналіста, 26 нападів, 77 перешкоджань професійній діяльності і сім випадків цензури. Рада Європи оприлюднила результати свого дослідження «Ризик для журналістів — частина роботи?», звідки випливає: в 47 країнах-членах ЄС 31 відсоток журналістів мали справу із випадками фізичного насилля, 46 — із залякуваннями із застосуванням сили і 69 — із психологічним насиллям. За словами керівника департаменту інформаційного суспільства Директорату інформаційного суспільства та протидії злочинності Головного Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Патріка Пеннінкса, торік РЄ створила он-лайн платформу для захисту безпеки журналістів. За цей час зафіксували 218 порушень із 27 країн. Із України надійшло 13 повідомлень про наступ на свободу слова.
Х’юг Мінгареллі — посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні; Вікторія Сюмар — голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
Оксана Романюк — директор громадського об’єднання «Інститут масової інформації», представниця «Репортерів без кордонів» в Україні, експерт Ради Європи (на передньому плані).
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
