Асоціації роздрібної торгівлі і виробників підакцизної продукції просять уряд не повертатися до дорогих акцизних марок і не запроваджувати додаткові товарно-транспортні накладні
Одним із позитивних кроків, які було зроблено новою владою у сфері боротьби з посередниками і корупційними схемами в Україні, стало здешевлення акцизних марок. Нагадаємо, ще в 2014 році, порахувавши вартість паперових акцизних марок, Міністерство фінансів запропонувало відмовитися від дорогих, але малоефективних засобів їх захисту — голограм і так званих QR-кодів. І на рівні уряду, і на рівні пропрезидентських сил це рішення було підтримано. В результаті паперові акцизні марки подешевшали в 2—2,5 разу, а споживачі підакцизної продукції отримали змогу щороку економити майже 515 мільйонів гривень — гроші, які раніше йшли не до держбюджету, а до компаній—виробників засобів захисту і посередників. Показово, що після скасування голограм і кодів обсяг нелегальної продукції на алкогольному і тютюновому ринках залишився на старому рівні.
Скажімо, за першу половину 2016 року обсяг нелегальної продукції на тютюновому ринку не перевищував 1 відсотка.
Але, на жаль, компанії-посередники продовжують лобіювати старі схеми роботи. В результаті є спроби, по-перше, повернути засоби захисту на паперові акцизні марки. Відповідно, якщо це відбудеться, — вони знову подорожчають.
По-друге, з’явиться громіздка система контролю за кожним рухом підакцизного товару. Підприємцям, які торгують алкогольною і тютюновою продукцією — а таких по всій Україні майже 200 тисяч, — доведеться по кілька разів на день заповнювати величезні акцизні накладні (по 17 параграфів у кожній). До того ж ці накладні треба буде ще й протягом доби реєструвати у спеціальному Єдиному реєстрі. Будь-які помилки можуть призвести до штрафів чи позбавлення ліцензії.
Нова ініціатива не узгоджується з відповідними нормами законодавства Європейського Союзу. В ЄС існує система відстеження підакцизних товарів, але вона істотно відрізняється від того, що запропоновано в Україні.
Скажімо, в ЄС кожен підакцизний товар (наприклад, пляшка вина чи пачка цигарок) має унікальний код, за яким можна визначити місце, дату виробництва, продажу тощо. А в Україні планується лише «груповий» код для товарів певної категорії — що не матиме сенсу.
Європейська система відстеження підакцизної системи суттєво відрізняється від запропонованої в Україні
ЄС Україна (проект)
Неповторний код для "Груповий" код для всіх
кожного індивідуального товарів з єдиним споживчими
товару характеристиками (EAN)
Інформація надсилається Інформація заноситься
до бази даних автоматично юридичною або фізичною
під час сканування особою в ручному режимі
штрих-кодів на упаковці
Не потребує додаткової Потребує підтвердження
реєстрації (валідації) в реєстрації в Єдиному реєстрі
державних системах
Дає змогу встановити рух Не має можливості відстежити
кожної одиниці товару конкретну одиницю
Час на імплементацію — Час на імплементацію —
5 років 3 місяці
Виробники і роздрібні мережі проти зайвого адміністративного тиску
Голова асоціації «Укргорілка» Володимир ОСТАПЮК:
— Ми хочемо стратегічно зрозуміти, яку систему держава будує для виробників та імпортерів алкоголю і скільки це коштуватиме для бізнесу. Поки що відповіді на це запитання ми не отримали. Дуже сумніваємося, що нові акцизні накладні зможуть знизити нелегальні обіг алкоголю. Ця ситуація нагадує історію з товарно-транспортними накладними, бланки яких наші підприємства були змушені до 2013 року купувати в одного держпідприємства (що коштувало приблизно 30 мільйонів гривень щороку). Врешті уряд визнав, що такі речі — це корупція і на рівень контролю за обігом нелегальної продукції це не впливає.
Директор Асоціації «Укртютюн» Валентина ХОМЕНКО:
— Ці схеми підвищують корупційні ризики. Наприклад, електронні акцизні накладні по кожному руху товару треба буде вносити вручну. Неважко уявити, скільки помилок виникатиме. А питання притягнення до відповідальності за ці помилки залежатиме від суб’єктивного підходу контролюючих органів. Аналогічно не допоможе і нанесення на акцизні марки додаткового захисного елемента. Як показує статистика, пік незаконної торгівлі тютюновою продукцією зафіксовано було в 2013 році, коли на акцизних марках ще були голограми.
Президент Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ) Юрій БОНДАРЄВ:
— Ми проти цієї ініціативи. Вона призведе до додаткових витрат підприємців на нове програмне забезпечення. Це штовхатиме частину підакцизного бізнесу в тінь. Щоб не допустити колапсу ринку, ми закликаємо не повертатись до старих схем, а долучити до вирішення питання експертів підакцизних галузей, з розроблення цифрових технологій, ринків роздрібної торгівлі і логістичних послуг.
