Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроекти про внесення змін до розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки, реєстр. №2554а-д) та про внесення змін до Митного кодексу України (щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки, реєстр. №2555а-д), авторами яких є 18 народних депутатів від різних фракцій.
Однак після того, як прем’єр Володимир Гройсман також висловився на підтримку цієї ініціативи, почали лунати заяви, що створення індустріальних парків — це запровадження внутрішніх офшорів та що це призведе до зловживань, які мали місце під час діяльності вільних економічних зон. «Саме тому ми вирішили провести в парламенті відкриту дискусію щодо інструментів індустріальних парків та щодо того, як зробити так, щоб цей визнаний у світі інвестиційний механізм успішно працював і в Україні», — сказав під час учорашнього круглого столу на тему: «Індустріальні парки — інструмент регіонального розвитку та економічного зростання» один із ініціаторів цих законопроектів голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
Відповідаючи на запитання, навіщо індустріальні парки потрібні Україні, голова комітету зазначив, що в нас прямі іноземні інвестиції на душу населення становлять менш як 1,4 тисячі доларів на особу, тоді як у сусідніх Польщі та Чехії, відповідно, 5,6 та 10,7 тисячі доларів. Однією з причин цього є непривабливий інвестиційний клімат у нашій державі. Зокрема, за привабливістю податкової системи ми взагалі на 133-му зі 138 місць у світі.
В цих умовах саме індустріальні парки як спеціальні промислові території зі спеціальним податковим режимом можуть забезпечити збільшення інвестицій та розвиток промислового потенціалу. «Критики нам закидають, що індустріальні парки це минуле сторіччя. Але чому ж тоді США у штаті Невада створюють найбільший у світі індустріальний парк площею 43 тисячі гектарів? У ньому розміститься найбільший у світі завод з виробництва літій-іонних акумуляторів для електромобілів «Tesla», у який буде інвестовано до п’яти мільярдів доларів, завод японського Panasonіc з інвестиціями у два мільярди доларів та сотні інших виробництв», — коментує В. Галасюк. Він також спростовує заяви опонентів, що створення індустріальних парків не відповідає політиці Євросоюзу, бо коли б це було так, то не було б позитивного досвіду Польщі та Чехії. Так само, вважає він, законопроекти №2554а-д та №2555а-д не призведуть до створення якихось «внутрішніх офшорів», бо офшори — це закордонні компанії-прокладки, в яких ховають прибутки, а індустріальні парки, навпаки, передбачають здійснення профільної виробничої діяльності, легальну зайнятість та середню зарплату у розмірі не менше трьох мінімальних. Тож, на переконання В. Галасюка, якщо й треба говорити про недоліки пропонованих законопроектів, то тільки в контексті того, що пропонованих у них норм недостатньо. «Це маленька революція для існуючого «інвестиційного болота», але цього все ще дуже мало порівняно з тим, що пропонують інші, в тому числі сусідні країни», — зазначив парламентарій.
Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна наголосила: законопроекти містять достатні інструменти контролю, аби не допустити зловживань учасниками індустріальних парків.
Зокрема, щоб перекрити можливі лазівки для ухиляння від сплати податків, передбачено, що сума доходів від здійснення господарської діяльності має становити не менше 70 відсотків доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг. Передбачаючи звільнення учасників індустріальних парків від сплати податку на прибуток на перші п’ять років та застосування на наступні п’ять років 50-відсоткової пільги з цього податку, автори законопроекту також передбачили, що в разі виявленого порушення законодавства вони втратять право на цю пільгу та сплачуватимуть податок на прибуток у повному обсязі. «Пропонуються абсолютно конкурентні умови, які нічим не перешкоджають виробництвам, розташованим поряд», — зазначила Н. Южаніна.
Ще один учасник обговорення, заступник голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва народний депутат Борислав Розенблат вважає, що цей законопроект також дуже важливий у контексті децентралізації, оскільки дає змогу місцевій владі через індустріальні парки створювати нові робочі місця та збільшувати доходи як людей, так і місцевих бюджетів. Цю тезу також підтримав голова підкомітету з питань удосконалення Податкового кодексу в частині загального податкового адміністрування, податкового боргу та спеціальних податкових режимів Комітету з питань податкової та митної політики Олександр Кірш, який наголосив, що, наприклад, Федеральна резервна система США головним своїм завданням вважає не підтримку курсу долара, а зайнятість у країні. «Тому не може бути дискусії, чи потрібні індустріальні парки — маємо дискутувати, як їх створювати та які треба надавати пільги», — переконаний він.
Утім, як зазначив секретар Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Михайло Хміль, прогрес у питанні створення індустріальних парків очевидний, бо якщо у 2015 році тільки йшлося про їхню необхідність, то нині обговорюються конкретні законопроекти, які мають великі шанси бути схваленими в цілому.
Секретар Комітету з питань податкової та митної політики Олег Кришин, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк та голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
