Правозахисники здійснили моніторинговий візит до визволених українською армією територій на півночі Луганщини — міст Сєверодонецька, Лисичанська та Рубіжного. Свої результати вони днями в столиці оприлюднили у доповіді «Хімічний трикутник» Луганщини під час окупації: заручники, катування та позасудові страти».

«Основна мета заходу — передусім зрозуміти, якими насправді були масштаби викрадення та катування людей на цих територіях. І відверто скажу, результати нас вразили, — розповідає експерт Центру громадянських свобод,  учасниця моніторингової групи Марія Томак. — Адже до заручників бойовики застосовували широкий спектр катувань і тортур (від побиття та застосування електрошокерів і шумових гранат до психологічного тиску у вигляді копання могил «для себе», імітації розстрілів, захоплення в заручники родичів), примусову працю, змушували воювати за «ЛНР». Хоча цей звіт стосується періоду окупації, який для півночі Луганщини, на щастя, завершився ще влітку, але зазначу, що ті злочинці, які займалися системним викраденням та катуванням цивільних людей (зокрема, бойовик Мозговий), не були нейтралізовані, а просто переїхали східніше та, судячи з усього, продовжують свою діяльність.

За словами М. Томак, учасники групи зіткнулися також із неготовністю потерпілих йти на контакт. Адже люди залякані: дехто не виключає повернення в свої міста незаконних збройних формувань, дехто боїться помсти з боку тих, хто і в період окупації, і зараз продовжує працювати у місцевій владі.

Наприклад, чому нині люди не довіряють вартовим порядку, пояснила жителька Лисичанська А. (ім’я змінено з етичних міркувань). Вона стала жертвою викрадення бойовиками ще влітку.

— Сепаратисти посадили мене в автомобіль і повезли в невідомому напрямку. Коли на заправці особи, що сиділи в нашій машині на задньому сидінні, вийшли із салону, я побачила серед них міліціонера, якого знала уже в обличчя. Він був у камуфляжі, з георгіївською стрічкою, — розповідає жінка. — На заправці стояло ще двоє міліціонерів, але вже у формі. Вони вийшли, привіталися. Я знаю прізвище згаданого правоохоронця в камуфляжі й слідчому про це говорила, коли давала свідчення. Через декілька днів після звільнення міста знову побачила його в місті в міліцейській формі і з автоматом. Не знаю, можливо, його вже звільнили, але боюся тепер говорити про це. Ще розстріляють.

Хоча кадрові зміни в міліції таки відбулися, стверджують правозахисники. Зокрема, серед 408 осіб у Лисичанському міськвідділі (саме стільки становить штат) звільнено понад 100 осіб, п’ятеро з них за дискредитацію, оскільки вони стояли на блокпостах «ЛНР». Джерело МВС повідомило моніторам, що в базі «міліціонерів-сепаратистів» по Луганській області наразі 800 осіб, але це — далеко не повний список.

За словами керівника мобільних груп Центру громадянських свобод Олександри Романцової, не всі працівники МВС зустрічали бойовиків із георгіївськими стрічками. Проукраїнська частина міліції також піддавалася жорстокому переслідуванню, вносилася в «розстрільні списки» так званої «ЛНР», їх так само викрадали та утримували в полоні. Наприклад, колеги вбитого міліціонера з Лисичанська Віталія Петренка стверджують, що загинув він за те, що не погоджувався співпрацювати із бойовиками.

«Ми документуємо всі факти порушення прав людини для того, щоби спільнота, як в Україні, так і в усьому світі розуміла реальний стан речей на сході країні. Але основна мета роботи — це змусити, передусім владу, активно діяти для забезпечення захисту прав людини на всій території країни. На визволених територіях для цього критично необхідно забезпечити об’єктивне розслідування всіх епізодів порушення прав людини, які вже зафіксовані (хоча насправді їх значно більше). Проте, наскільки нам вдалося з’ясувати, поточний стан таких справ свідчить або про навмисний саботаж, або про низьку кваліфікацію «розслідувальників», або про, як то кажуть, відсутність політичної волі — визначення керівництвом цього завдання не надто пріоритетним, а відповідно, недостатнє ресурсне забезпечення його виконання, — підсумувала Олександра Романцова.

Довідка 

«Прокуратурою Луганської області здійснюється процесуальне керівництво у понад 650 кримінальних провадженнях стосовно учасників незаконних збройних формувань, за фактами вчинення злочинів, пов’язаних з посяганням на територіальну цілісність і недоторканність держави, захопленням державних споруд, позбавленням волі мешканців області, незаконним зберіганням і використанням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв, а також скоєння терористичних актів і фінансування тероризму. До суду з обвинувальними актами спрямовано 71 кримінальне провадження за фактами створення або участі в незаконних збройних формуваннях»

Вл. інф.

 

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.