Шкільна реформа має ґрунтуватися на принципі дитиноцентризму. На цьому наголосив президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАНУ та НАПН Василь Кремень, відкриваючи загальні збори академії. Головним питанням порядку денного визначили обговорення стратегічних пріоритетів розвитку загальноосвітньої школи України.
Учитель має звикнути поважати гідність та індивідуальність кожної дитини. Освіта загалом, її зміст і форми мають відповідати вимогам XXІ століття. Нові часи потребують формування інноваційної людини, здатної не тільки засвоювати і ретранслювати колись отримані знання, а й удосконалювати їх протягом всього життя, наголосив президент НАПН. Сучасна школа покликана закладати ціннісні орієнтири і «навчати дитину вчитися», застосовувати знання на практиці, а не фарширувати її мізки готовими схемами, формулами та правилами.
Оновити українську школу має новий базовий закон «Про освіту», 6 жовтня ухвалений парламентом у першому читанні. Документ потребує певного доопрацювання, вважає президент НАПН.
— Минуло майже 20 років, відколи було ухвалено попередній, нині чинний Закон «Про освіту», і з’явилися нові обставини, які потребують урахування в цьому документі, — нагадує Василь Кремень. — Загалом я позитивно оцінюю новий законопроект, він передбачає багато потрібних змін. Хоча значною мірою вони рамкові і після остаточного ухвалення цього закону мають бути деталізовані в окремих спеціальних законах — про загальну середню освіту, про професійну освіту, про освіту дорослих тощо. У процесі підготовки до другого читання законопроект ще буде допрацьовано, але я б хотів, щоб основний каркас, основні напрацювання щодо змін в освіті залишилися такими.
Нагадаємо, що ухвалений у першому читанні проект закону «Про освіту» передбачає перехід до 12-річного терміну навчання та нової структури середньої школи. У старших класах діти гризтимуть граніт науки на рік довше, ніж нині.
Повна загальна середня освіта матиме три рівні: початкова освіта триватиме чотири роки (з 1 по 4 клас), базова — п’ять років (з 5 по 9 клас включно), далі йтиме профільна середня освіта тривалістю три роки (з 10 по 12 клас).
Батьки не в захваті від такого «продовження термінів», але науковці вважають, що це — вимога часу.
— Річ у тім, що об’єктивно загальна середня освіта не може тривати менш як 12 років, — переконує Василь Кремень. — І свідчення цього те, що в Європі лише в трьох країнах навчаються 11 років — це Україна, Росія і Білорусь. У решті — від 12 до 14. Інша річ, що там середня освіта не є обов’язковою для всіх, хоча майже 95—100 відсотків отримують повну середню освіту. Для того щоб піти до університету, потрібно обов’язково провчитися у школі 12—14 років.
Відповідно до проекту закону «Про освіту» старша школа (10, 11, 12 класи) має стати профільною.
— Вона матиме два типи профілів — академічний і професійний. Щодо академічного, то має бути створено однопрофільні чи багатопрофільні ліцеї, — уточнює Василь Кремень. — Дитина закінчує 9 класів і свідомо вибирає відповідно до своїх талантів та життєвих планів, скажімо, фізико-математичний профіль, природничо-науковий чи гуманітарний. Так діти навчаються три роки і потім вступають до університету. До речі, коли ми перейдемо до 12-річки, з’явиться можливість зменшити тривалість навчання в університеті. Скажімо, замість чотирьох років бакалаврату в багатьох випадках можна буде обійтися трьома чи трьома з половиною. Тобто суспільство тут нічого не втрачає.
Інший напрям — це професійний профіль. «Його мають забезпечити професійні коледжі і професійні ліцеї, які, з одного боку, готуватимуть відповідного фахівця, кваліфікованого робітника чи молодшого спеціаліста, а з другого — надаватимуть середню освіту також профільного характеру у контексті тієї спеціальності, яку він отримує», — розповідає Василь Кремень.
Навчальні заклади академічного профілю покликані підготувати випускника до вступу в університет, а професійного — до виходу на ринок праці.
— Позитивне у нас те, що ця професійна підготовка, професійний профіль не перекривають людині право навчатися в університеті. І навіть більше. Якщо вона після закінчення, скажімо, професійного коледжу й отримання рівня молодшого спеціаліста іде в університет на споріднений фах, то навчатиметься у виші за скороченою програмою. Я вважаю такий підхід надзвичайно гармонійним і таким, що враховує інтереси дитини, — переконує Василь Кремень.
Нагадаємо, що українська школа вже пережила одну спробу перейти на 12-річний термін навчання. «Я мав честь бути міністром освіти і науки, коли 2001 року ми почали цей перехід. Власне, він здійснювався протягом 9 років. А потім, вважаю, волюнтаристськими методами усе це було згорнуто, — пригадує керівник НАПН. — Але з другого боку, минув час, і тепер ми можемо врахувати певні речі, поліпшити конструкцію 12-річної школи порівняно з тим, що було тоді».
Автори нового базового закону пропонують чіткий розподіл між трьома рівнями середньої освіти: початкова школа, далі — гімназія (5—9 класи) і ліцей (10—12 класи). «Це не означає, що всі вони будуть окремими структурами, — пояснює Василь Кремень. — Початкова школа може бути об’єднана із дошкільним навчальним закладом або із базовою середньоосвітньою школою (гімназією)». А от профільні ліцеї будуть окремими структурами. Причому функції профільної старшої школи виконуватимуть заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста.
— Це має бути окремий навчальний заклад, до якого дитина прийде після закінчення уніфікованої початкової і середньої базової школи, щоб здобути профільну освіту, — пояснює Василь Кремень. — І тут я бачу великий плюс. Створення профільних ліцеїв, професійних ліцеїв, коледжів — це запорука забезпечення профільного навчання.
Плани з реформування старшої школи радо вітають не всі. Деякі батьки побоюються, що у дітей з бідних родин заберуть можливість навчатися у старших класах. Або принаймні безплатно вчитися у старших класах. Наприклад, якщо вони погано складуть ЗНО після 9-річки.
У новому проекті закону «Про освіту» процедуру переходу чи зарахування до старшої школи не прописано. Проте Василь Кремень запевняє: жодних дискримінаційних норм у цьому документі не закладено. Натомість він гарантуватиме відтерміноване право на отримання повної середньої освіти.
— У Конституції України чітко записано: середня освіта у нас безплатна. Причому повна середня освіта, — нагадує Василь Кремень. — Інша річ, що трапляються випадки, коли дитина не хоче або неспроможна отримати в цьому віці повну середню освіту. Цим законом передбачається її право після базової освіти піти до професійного ліцею, отримати спеціальність і за бажання не отримувати повну середню освіту. Але право здобути диплом 12-річки залишається відтермінованим. Фактично людина в будь-якому віці зможе його реалізувати. І держава має створити для цього всі необхідні умови.
Такий підхід президент НАПН вважає правильним: «Є багато дітей, які не хочуть навчатися. Ми залишаємо їх у тому-таки ПТУ, де викладають ще й загальноосвітні предмети, а в результаті дискредитуємо увесь навчальний процес. Не треба нікого примушувати до навчання. Треба застосовувати дитиноцентризм в освіті. Тобто максимально орієнтуватися на школяра, його бажання і таланти. Наблизити навчання й виховання до здібностей кожного конкретного учня. Оце і є дитиноцентризм у моєму розумінні».
Шкільна реформа неможлива без підвищення соціального статусу педагога. «У новому законі закладено збільшення учительських зарплат. І це дуже важливо, адже що б ми не міняли, але якщо не заохотимо вчителя у фінансово-економічному й іншому плані, найкращі діти не йтимуть у педагогічні університети, — упевнений Василь Кремень. — З огляду на те, що вчитель працює 30—40 років, можемо на півстоліття закласти базу для відставання. І навпаки: якщо ми заохотимо сьогодні представників цієї професії, до педагогічних вишів прийдуть найкращі випускники, які в майбутньому стануть високопрофесійними педагогами. Суспільство має врешті-решт усвідомити, що не можна економити на вчителеві, бо тим самим ми просто шкодимо своїм дітям, онукам і майбутньому України».
P.S.
Шкільна освіта у її нинішньому стані не влаштовує ані батьків, ані вчителів, ані директорів шкіл, ані суспільство загалом. Таку думку висловлювали майже всі науковці, які брали участь у загальних зборах академії.
Якою має бути сучасна українська школа? Передусім вона покликана «забезпечувати різнобічний розвиток школяра як цілісної особистості в духовному, інтелектуальному, емоційному, фізичному, моральному і психічному проявах». На цьому акцентував увагу у своїй доповіді «Стратегічні пріоритети розвитку загальноосвітньої школи України» академік-секретар відділення загальної середньої освіти НАПН Олександр Ляшенко.
Вона покликана виховувати національно свідому, патріотично налаштовану, вільну, демократичну, соціально активну особистість; формувати в учнів природничо-науковий і гуманітарний світогляд, науковий стиль мислення, здатність до інноваційної діяльності. За словами Олександра Ляшенка, школа має «формувати ключові компетентності, навички XXІ століття, необхідні людині для її успішної життєдіяльності в сучасному світі» та особистісні якості, які забезпечують успішну соціально-психологічну адаптацію дитини в суспільстві, готовність до подальшої неперервної освіти протягом життя, трудової діяльності, конкурентоздатності на ринку праці. Водночас школа має сприяти виробленню навичок здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров’я — власного та інших людей.
Виховувати таку гармонійну особистість школа має на національних і загальнолюдських цінностях завдяки формуванню високої мовної культури, яка передбачає належне володіння державною мовою та здатність вільно спілкуватися іноземними.
Отже, нова українська школа має готувати своїх вихованців до життя в демократичному громадянському суспільстві, розвивати у них креативність та ініціативність, формувати уміння критично мислити, ухвалювати адекватні рішення і нести за них відповідальність, мотивувати до навчання протягом життя, виховувати громадянина і патріота України, толерантну особистість, здатну спілкуватися і взаємодіяти з представниками різних культур.
Обґрунтування та науковий супровід шкільної реформи забезпечуватиме Національна академія педагогічних наук. Базовий закон «Про освіту», концепції МОН і НАПН щодо реформування загальної середньої освіти визначають стратегічні напрями таких перетворень.
