Серед унікальної природи верхнього Дністра, на ділянці у 220 кілометрів, що охоплює Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Хмельницьку області, гідроенергетики запланували побудувати шість руслових, дериваційних низьконапірних ГЕС. Спеціалісти «Укргідропроекту» збираються оснастити каскад електростанцій водосховищами підсумковим об’ємом у 147 млн. кубічних метрів. Для реалізації задумів доведеться затопити основну частину Дністровського каньйону. Під воду підуть світового значення пам’ятки природи, культури, історії.
Провідні науковці країни висловлюють стурбованість з приводу руйнації екосистеми Дністра. Свою громадянську позицію вони висловили у Зверненні учасників громадського заходу, присвяченому Міжнародному дню Дніпра, де запропоновано Верховній Раді України провести парламентські слухання з проблем переведення р. Дніпро у близький до природного стан функціонування, а також звернути увагу на проблеми Дністра.
Відкритий лист до Президента України з цього приводу підписали десятки науковців, серед яких Герой України академік С. Антонець, академік НАНУ Є. Крижанівський, членкори НАНУ А. Шапар, О. Трофімчук, академіки В. Воробйов, Ю. Грицан, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки М. Рожко, В. Яковлєв, О. Скрипник, професори О. Зберовський, Е. Білецька, В. Шмандій та багато інших видатних особистостей із Дніпропетровської, Полтавської, Запорізької, Херсонської, Київської, Івано-Франківської областей. Вони просять не допустити остаточного знищення найважливішої компоненти унікального природного середовища України — її системи річок.
Які загрози криє реалізація планів гідроенергетиків на Дністрі — розповідає в інтерв’ю «Голосу України» Людмила АРХИПОВА, доктор технічних наук, завідувачка кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (на знімку).
Водосховища зруйнують екосистему
— Гідроенергетики запевняють, що водосховища на нових ГЕС врятують розташовані на Дністрі міста і села від руйнівної сили паводків. Це так?
— Не зовсім. ГЕС відрегулюють Дністер від с. Довге і, ймовірно, попередять затоплення с. Нижнів. Але в Івано-Франківській області під час сильного паводка 2008 року дуже постраждали села Галицького, Калуського районів, розташовані вище за течією, а отже, запропоновані ГЕС аж ніяк не захистять їх від великої води.
— Що стане з Дністром?
— Те саме, що з Дніпром після більш як півстолітнього існування Дніпровського каскаду водосховищ. Екологічні наслідки плачевні. Каскад Дністровських водосховищ — це затоплення великих територій, які втратять господарську продуктивність, туристичну привабливість та здатність виконувати свої екологічні функції. Підвищиться рівень ґрунтових вод із підтопленням земель на одних ділянках та осушенням на інших, аж до втрати дністровської води у карстових порожнинах.
Знищення біорізноманіття цього унікального куточка Європи гарантоване. Зникнуть заплави. Водосховища зацвітуть синьо-зеленими водоростями, що згубно позначиться на водній фауні і призведе до деградації річкової екосистеми: вона не зможе більше самовідтворюватись. Цей сумний перелік можна продовжувати.
Жодні фінансово-економічні показники гідроенергетичної галузі не виправдають втрату сотень тисяч гектарів дністровських родючих земель і чорноземів. Аграрний сектор відмінусує значні території сільгоспугідь.
Диво — лише у спогадах?
— Але чи не найбільше від будівництва каскаду дністровських водосховищ постраждає туристична галузь, яку визнано стратегічним напрямом розвитку Карпатського регіону, життєзабезпечення територіальних громад, — продовжує розмову Людмила Архипова. — Івано-Франківщина минулого року прийняла понад 2 мільйони туристів — більше, ніж будь-яка інша область України. Туризм набирає обертів: наповнює скарбниці міст і сіл краю, створює нові робочі місця, врешті — прославляє Прикарпаття і державу загалом.
Водоймища на найпривабливішому для туристів відрізку Дністра між устями рік Золота Липа і Збруч зруйнують його туристичний потенціал.
— Дністровський каньйон, що розділяє Прикарпаття й Поділля, визнаний одним із семи природних чудес України. Що ми втратимо з його затопленням?
— Тут Дністер тече каньйоноподібною долиною, утворюючи фантастичні краєвиди.
Унікальними туристичними об’єктами світового масштабу є дністровські травертинові скелі з природними і рукотворними печерами. Здавна в них облаштовували печерні храми і монастирі. Зберігся до наших днів кам’яний грот «Скеля монахів», що біля села Литячі на лівому березі Дністра.
Особливо приваблює українських та іноземних мандрівників можливість пройтися сплавом на плотах та катамаранах. Із річкового плеса відкриваються дивовижні карстові печери і гроти, що ведуть у підземні лабіринти. Скелями, зарослими густими мохами, струменять водоспади. Все це може зникнути навіки під товщею води через непродумані кроки гідроенергетиків.
Різноманітність екологічних умов сформувала в межах Дністровського каньйону як ніде багату флору і фауну. Маємо понад 1100 видів рослин. З них понад 100 — ендемічні і реліктові, 21 вид внесено до Червоної книги України, два — до Європейського Червоного списку, 43 — до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення.
На цій території проживає 315 видів тварин. Стерлядь, вирезуб, рибець малий, рись та борсук звичайний, кіт і полоз лісовий, видра річкова та інші занесені до Червоної книги України, а 11 видів тварин охороняються за списками Бернської конвенції.
Міжнародна відповідальність — не порожній звук
— Дністер перебуває під захистом міжнародного екологічного законодавства.
— Щоб запобігти деградації природних комплексів Дністровського каньйону, забезпечити охорону довкілля при його рекреаційному освоєнні, був створений регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» площею 42 тисячі гектарів, а згодом з такою ж назвою — національний природний парк.
Статус заповідних територій зобов’язує владу всіх рівнів, керівників енергетичної галузі дотримуватись принципів інтегрованої екологічної політики та взятих нашою державою міжнародних зобов’язань.
Нагадаємо про міжнародну відповідальність України за дотримання природоохоронного законодавства. Зокрема, положення конвенцій Еспоо та «Про охорону біорізноманіття», Гельсінської конвенції про захист та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Боннської, Рамсарської, Європейської ландшафтної, Орґуської конвенцій. До того ж чекає імплементації у рамках національного законодавства низка положень шести водних директив ЄС. Урядова «Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року» порушує положення зазначених документів.
Науковці підтримують вимоги громадських екологічних організацій в тому, що ця програма повинна пройти не лише громадське обговорення, а й процедуру стратегічної екологічної оцінки, що передбачена ратифікованим Україною Протоколом до Конвенції Еспоо, а також чинним законодавством.
ДовІдково
Дністровський каньйон — унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та еволюцію життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому.
Інтерв’ю провела Світлана Сагайдак.
