Малі міста: разом до розвитку
Банальна, проте вічно жива істина — все пізнається в порівнянні. Зазвичай раніше на щорічних конференціях Асоціації малих міст України йшлося переважно довкола трьох тем: фінансування органів місцевого самоврядування невеликих міських громад здійснюється за залишковим принципом; муніципалітетам немає життя від волюнтаристських дій районного начальства та чому держава байдужа до долі малих міст.
Децентралізація поставила крапку цим безплідним скаргам. Коли в країні розпочалася реальна децентралізація, у виграші виявилися передусім ті малі міста, які вже стали центрами об’єднаних територіальних громад, позбулися диктату районних чиновників, першими знайшли спільну мову й спільний інтерес із сусідніми селами і селищами, які вміють і хочуть домовлятися.
Законодавці підготували базові правові акти для співпраці та об’єднання громад, а уряд підтримав такі європейські намагання вітчизняних муніципалів фінансово, передбачивши в цьогорічному бюджеті значні кошти для створення належної інфраструктури та підтримки місцевих скарбниць.
Звідси і кардинальна зміна тематики панельних дискусій на ХІ Щорічній конференції малих міст України: формування бюджету об’єднаних громад з урахуванням інтересів усіх сторін, стратегічне планування розвитку, залучення інвестицій, дотримання принципів верховенства права, синергія міжнародних програм у підтримці української реформи місцевого самоврядування, організація надання адміністративних послуг у громадах, міжмуніципальне співробітництво тощо.
Вочевидь Європейська Хартія місцевого самоврядування, яка стала частиною нашого законодавства після набуття членства у Раді Європи, зрештою, перетворюється в Україні з декларації на конструктивний робочий інструмент місцевої демократії.
Участь у конференції народного депутата України Сергія Власенка переконала присутніх, що Комітет державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, який він очолює, недаремно «їсть хліб»: активно лобіює законопроект №4772, що має на меті спростити процедуру об’єднання громад, він вже пройшов процедуру першого читання.
Про нагальну необхідність ухвалення таких змін до чинного законодавства говорив чи не кожний учасник зібрання. Схвально зустріли голови муніципалітетів і такі посили очільника профільного комітету: ідеологія перспективних планів щодо об’єднання громад вимагає удосконалення; настрої у сесійній залі схиляються до підтримки законопроекту про службу в органах місцевого самоврядування (члени комітету вже опрацювали понад 800 поправок до цього документа); ключовим питанням для влади нині залишається створення стратегії розширення децентралізації.
Вітчизняні реформатори не одні в своїх намаганнях удосконалити систему управління державою, зменшити надмірну фрагментарність, зробити ефективнішими суспільні фінансові ресурси. До таких дій з тим чи тим ступенем успіху вдається більшість країн нашого континенту.
Про це сказав у своєму виступі Спеціальний радник уряду України з питань децентралізації від Ради Європи Даніель Попеску. РЄ, зазначив він, вже багато років передає європейські ноу-хау українським муніципалам. Так, ще 2014-го її експерти порекомендували українським колегам створити регіональні команди з підтримки реформ. І нині такі офіси в областях активно опікуються процесами об’єднання громад.
Сьогодні, продовжив він, на часі термінове реформування системи управління персоналом, включно із системою навчання публічних службовців, яким опікуватиметься Програма РЄ «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні»
Найскладніша проблема об’єднання громад — це переведення персоналу з місцевих структур виконавчої влади держави до органів місцевого самоврядування. Повноваження, як виявляється, передати значно легше. У нас чисельність держслужбовців більш як удвічі перевищує кількість службовців органів місцевого самоврядування. Для прикладу, у Франції безпосередньо в громадах (які проходитимуть процедуру злиття та об’єднання) служить майже мільйон осіб. А в префектурах — контролюючих державних інституціях — лише 23 тисячі.
І все-таки підсумок оптимістичний: малі міста (частина з них у середні віки мали навіть Магдебурзьке право), котрі довгий час у незалежній Україні залишалися такими собі «попелюшками», зрештою, передусім завдяки децентралізації, вперше побачили перспективу і взялися до складання планів на майбутнє.
Потенційні інвестори вже придивляються до них як до заможних наречених (є повноваження, кошти, створюється інфраструктура, освітня база). Тож логічна зміна девізу Асоціації малих міст України, яку насамкінець конференції озвучив її очільник, міський голова Українки (Київська область) Павло Козирев: «Рухаємося разом до розвитку!»
