Ранкове засідання 1 листопада
Рішення, яке вчора прийняв парламент, засвідчило, що, як і записано у Конституції, «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». Під шаленим тиском суспільства та громадськості народні депутати наступили на горло власній пісні, скасувавши рішення про підвищення собі зарплат. Верховна Рада України 264 голосами ухвалила зміни до Постанови «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» (№ 5323), якою передбачалося збільшення зарплат народним депутатам України до понад 36 тисяч гривень. Цю постанову було прийнято 20 жовтня одночасно із ухваленням у першому читанні проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік.
Однак рішення про зростання зарплат депутатам на тлі зубожіння людей та відсутності індексації зарплат і пенсій для більшості працюючих, безупинного зростання цін у магазинах і тарифів на житлово-комунальні послуги викликало шквал справедливого обурення.
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зауважив, що це питання спричинило резонанс у суспільстві, а тому він десять днів не підписував постанову про ухвалення державного кошторису в першому читанні. У понеділок у парламенті було зареєстровано проект постанови за підписом майже всіх лідерів фракцій, яка вилучає пункти 3 і 4 щодо зростання зарплат депутатам. Учора зранку бюджетний комітет Верховної Ради провів засідання і підтримав цей проект.
Під час обговорення народний депутат Віктор Пинзеник, лідери фракцій Радикальної партії Олег Ляшко і «Батьківщина» Юлія Тимошенко звернули увагу також на те, що постановою Кабінету Міністрів від 27 липня було введено в дію «заднім числом» (з 1 травня) підвищення у 2,5 разу зарплати Президенту, прем’єру, віце-прем’єрам і всім міністрам. Окрім того, як стверджували депутати, урядовці самі собі виписують надбавки до окладу чи премії у 300%, відтак отримують зарплати майже 100 тисяч гривень. І вимагали скасувати рішення про зростання зарплат членів Кабінету Міністрів. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував депутатам внести до парламенту проект відповідної постанови у належному порядку і тоді його обговорювати.
Перед голосуванням за скасування постанови про зростання зарплат депутатів глава парламенту відзначив, що у всіх європейських країнах питання зарплати для всього керівництва держави визначається спеціально уповноваженим органом, який встановлює рівень окладів та тарифну сітку. «Ми повинні таким шляхом і піти, із залученням експертів, у тому числі й європейських», — зауважив Андрій Парубій, закликавши депутатів виправити допущену помилку.
«У цьому і є сила парламенту — що парламент знайшов у собі сили виправити допущену помилку, — наголосив після результативного голосування Голова Верховної Ради. — Влада має визначати свої помилки теж».
Пролунало і багато взаємних звинувачень. Депутати вимагали один від одного пояснити джерела походження статків, які вони задекларували в електронних деклараціях і навіть «з’явитися з повинною» до НАБУ чи скласти мандат. Глава парламенту Андрій Парубій закликав депутатів припинити «п’ятихвилинки ненависті», що дискредитують вищий законодавчий орган держави. «Давайте припинимо популізм, станемо плече до плеча, давайте спільно змінювати країну і спільно перемагати ворога — він у нас один, і він в Кремлі; і давайте відповідати висоті поставлених завдань перед нами», — сказав Голова Верховної Ради.
Парламент нарешті затвердив із урахуваннями пропозицій комітетів і депутатських фракцій Постанову про порядок денний п’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання (№ 5060), водночас вилучивши із порядку денного ті законопроекти, які вже втратили актуальність.
На порядку денному було два блоки питань — будівництва і житлово-комунального господарства і питання фінансів та банківської діяльності.
За основу в першому читанні прийнято урядовий проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (№ 4582). Законопроектом пропонується врегулювати відносини, пов’язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води, відведенням, транспортуванням та очищенням стічних вод. А також надати повноваження органам місцевого самоврядування затверджувати місцеві правила приймання стічних вод, визначати розмір плати за водовідведення та скиди стічних вод.
У рамках Дня житлово-комунального господарства також ухвалено в цілому два законопроекти — про внесення змін до Закону «Про альтернативні джерела енергії» щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії» (№ 4555-1) — 243 «за» і про внесення змін до статті 8 Закону України «Про альтернативні види палива» (№ 4618) — 231 «за».
Потім парламент ухвалив два законопроекти, які посилюватимуть інформаційно-пропагандистcьку складову у протидії військовій агресії Росії. У першому читанні прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції) — № 5008. Співавтор законопроекту — голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар (фракція «Народний фронт») — відзначила, що в умовах військової агресії необхідно продовжити випуск друкованого органу Міністерства оборони. Зараз Міноборони випускає чотири видання, серед них — і журнал «Флот України», а в законопроекті пропонується залишити один, але потужний щотижневий друкований орган, до редколегії якого увійдуть прес-офіцери та журналісти, які працюють у зоні АТО, щоби українські солдати щотижня отримували свіжу пресу. Закон діятиме на час проведення АТО, далі Міноборони доведеться роздержавити свої ЗМІ.
Під час обговорення депутати наголошували, що в умовах російської агресії інформаційна складова є дуже важливою. «У Росії не двісті, а тисячі журналістів і ботів працюють проти України», — заявив лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко, закликавши посилювати державний пропагандистський фронт. Тарас Пастух (фракція «Самопоміч») висловив думку, що видання Міноборони не повинні славити і вихваляти міністра оборони, начальника Генштабу чи голів військово-цивільних адміністрацій, а писати правду. Олександра Кужель (фракція «Батьківщина») запропонувала запровадити у газеті колонку для зворотного зв’язку, щоби військові мали змогу і поскаржитися про негаразди. А Юлій Мамчур (фракція БПП) застеріг, що військових на фронті ображає, коли говорять, що «в Україні немає флоту». «Є у нас армія, флот і авіація, яка готова і щодня дає відповідь агресору на передовій», — додав глава парламенту Андрій Парубій.
Верховна Рада вдосконалила процедуру застосування санкцій до телерадіокомпаній Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення, ухваливши в другому читанні та в цілому проект змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 4815), 226 «за». Законопроект передбачає можливість Нацради накладати м’якші санкції до телерадіокомпаній. Як пояснила В. Сюмар, Нацраді буде надано право накладати штрафи, і якщо компанія після штрафу не повторює порушення, цей штраф протягом року повертається і попередження більше не застосовуються. Під час опрацювання законопроекту до другого читання було подано понад 60 поправок, комітет провів шість нарад із представниками телерадіокомпаній та Нацради. Метою законопроекту є застерегти від проявів сепаратизму в ефірі.
Під час пленарного засідання на балконі парламенту були присутні матері наших полонених воїнів. Голова Верховної Ради Андрій Парубій відзначив їхню мужність і запевнив, що українська влада докладе всіх зусиль, щоб їхні діти якнайшвидше були звільнені з полону.
Депутати вітали з днем народження своїх колег Олеся Довгого та Максима Єфімова.
Микола Княжицький, Геннадій Кривошея, Віктор Галасюк.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
