Відрізок автомобільної дороги Н-08 Бориспіль—Кременчук—Дніпро—Запоріжжя в Полтавській області видовжений на 91,2 кілометра. Розташований він на території двох сусідніх районів — Кременчуцького та Глобинського. Перший із них обслуговує індустріальну «столицю» краю, другий відомий багатьом завдяки осередкам промислового та любительського рибальства. Зрештою, коли врахувати, що ця автомагістраль фактично з’єднує столицю нашої держави з найпотужнішими промисловими центрами вітчизняного Придніпров’я, то стає зрозуміло: транспортних засобів на ній ніколи не бракувало.
«Латають» тільки ямковість
Як оцінюють стан «полтавської» ділянки згаданої дороги самі водії? «Найсвіжіші» жовтневі відгуки останніх на сайті «Автострада» загалом оптимістичні. Чи не найтиповіший серед них так характеризує відрізок Липове (село у Глобинському районі)—Кременчук: «Ямковий ремонт зробили, 100 можна їхати, не боячись потрапити в яму. Нерівності є, бугри інколи трапляються, та побачити заздалегідь можна». Інший автовласник, наводячи умовне (й не тільки) світло на ділянку Кременчук—Дніпро, зазначає: «Дорога без істотних ям, їхав уночі 120».
Деякі водії в нотатках на «своєму» сайті порівнюють стан цієї траси в кількох «суміжних» регіонах. Їхні порівняння — на користь Полтавщини та Дніпропетровщини. Принаймні нарікань на роботу тамтешніх дорожників набагато менше, ніж на «сюрпризи» від їхніх колег із сусідніх Черкащини та Кіровоградщини. Хоча заступник начальника Служби автомобільних доріг у Полтавській області Анатолій Мягкохліб стан «регіональної» ділянки дороги державного значення Н-08 вважає «далеким від нормального». Передовсім тому, що останніми роками ні про капітальний, ні навіть про поточний середній ремонт на ній, як то кажуть, навіть не заїкалися...
Ішлося тільки про ямковий. Згідно з офіційною статистикою, цьогоріч на початку літа працівники двох місцевих філій Полтавського облавтодору ліквідували тут ямковість на площі 5073 квадратні метри загальною довжиною 12 кілометрів. На ті роботи вони витратили 1 мільйон 167 тисяч гривень. Але так само «клаптиками» латали цю трасу й минулого року, й позаминулого. Прикро, та наступного все просто повторюватиметься... Бо вже сьогодні, з погіршенням погодних умов і появою на дорозі надважких вантажівок із буряками, від ям і вибоїн не врятує навіть Всевишній.
Чи дійде черга до капремонту?
А щоб зробити надійніший і довговічніший ремонт, потрібні незрівнянно більші кошти. Скажімо, для поточного середнього (із «вкрапленнями» капітального на окремих ділянках) лагодження 27 кілометрів схожої дороги другої категорії М-22 Полтава—Кременчук—Олександрія, що триває нині, знадобилося понад 300 мільйонів бюджетних гривень. Практично стільки само виділяється для запланованого на наступний рік спорудження однієї лише транспортної розв’язки на перехресті згаданого шляху на Кременчук і Олександрію з дорогою Р-52 Решетилівка—Дніпро. За таких пріоритетів зрозуміло, що черга до повноцінного ремонту «полтавської» ділянки траси Н-08 дійде ще не скоро...
І це при тому, що на ній уже сьогодні є більш ніж проблемна «точка». Ідеться про міст через Сулу біля села Липове, який офіційно визнано аварійним (на знімку). Як і ще вісім мостів на території Полтавщини. Дорожники, звісно, також «латають» на ньому ями та вибоїни. А за останні два роки вони наклали там чотири деформаційні шви, щоб вантажівки на цьому мосту принаймні не «підстрибували». Однак того замало — там потрібен капітальний ремонт. Де взяти на це кошти, поки що ніхто не знає. Вочевидь, дізнаємося тоді, коли міст почне валитися...
Працювати планово допоможе фонд
Та навіть після того, як у квітні нинішнього року впала крайня балка ще одного мосту через Сулу, біля села Млини Лохвицького району, що на Полтавщині, на його «авральний» ремонт знайшлося тільки дві «беушні» балки.
Тож коштував він десь мільйон гривень. А щоб полагодити цей міст капітально, за підрахунками спеціалістів, потрібно 60 мільйонів гривень. Водночас міст у Липовому значно довший, тож і грошей на його повноцінне оновлення та, власне, виведення з аварійного стану знадобиться незрівнянно більше.
Особливо, коли чекати, поки, як то кажуть, гримне грім і міст разом із ним... За таких обставин фахівці покладають особливі надії на ухвалення парламентаріями в другому читанні й у цілому законопроекту, що передбачає створення в нашій державі дорожнього фонду. Адже зосереджені на його рахунку кошти дадуть змогу забезпечити насамперед стабільну роботу галузі. Тоді, певно, таки з’явиться можливість ремонтувати наші дороги і мости не вибірково й не для показухи посадовців перед телекамерами, а постійно, планово, не чекаючи появи всіляких форс-мажорів.
Полтавська область.
Фото зі сторінки спільноти цього села в соціальній мережі «Вконтакте».
