Цей законопроект, як зауважив доповідач представник Комітету з питань охорони здоров’я Костянтин Яриніч, є технічно простим і водночас надзвичайно важливим для всіх громадян. Йдеться про забезпечення надання прозорої та достовірної інформації щодо ефективності та безпечності лікарських засобів. «Законопроект спрямований на відкриття доступу до результатів доклінічних випробувань лікарських засобів. Це дасть можливість громадянам отримати об’єктивні дані про рівень безпечності та ефективності ліків, а фахівцям — приймати рішення стосовно вибору для призначення та застосування лікарських засобів», — повідомив депутат.


Чинне законодавство, за його словами, такого доступу до результатів клінічних досліджень не дає, тому це створює підґрунтя для можливої корупції при реєстрації лікарських засобів та обігу ліків з недоведеною ефективністю.


Про підтримку такої законодавчої ініціативи заявила більшість фракцій. Проти висловилася «Батьківщина». На думку Олександри Кужель, ухвалення документа лише дасть можливість для шпіонажу і відкриє дорогу неякісним лікам.


За словами голови профільного Комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, найбільшою загрозою для нашої країни є навіть не російська агресія, а непрофесіоналізм та популізм, які можуть привести нас до катастрофи. Депутати ухвалили законопроект у першому читанні — 272 «за». Лунали пропозиції підтримати документ одразу в цілому, але профільний комітет виступив проти цього.


Ще один законопроект, запропонований до ухвалення за основу, сесія відправила на повторне перше читання. Представляючи зміни до Закону «Про донорство крові та її компонентів», Ольга Богомолець зауважила, що документ дозволяє особам, які не є громадянами України і досягли 18 років, не мають хвороб, є дієздатними — стати донорами. «Безперечно, цим проектом такі особи не прирівнюються до українських донорів — вони не можуть стати почесними донорами і не можуть отримати певні зміни у пенсійних виплатах. Їм надається виключно право здати кров на тих же підставах, що й громадянам України», — сказала вона.


Проте Міністерство охорони здоров’я висловило застереження щодо документа. Мовляв, у нас відсутня безпечна та надійна система тестування на інфекції, що передаються з кров’ю. «Ми працюємо над реформуванням служби крові й мусимо адаптувати все законодавство до вимог ЄС, у тому числі й до директив. А одна з них суперечить участі іноземців у донорстві. Бо ми не можемо забезпечити інфекційну безпеку», — зауважила представниця міністерства.


За основу та в цілому підтримано також проект закону про внесення зміни до статті 244-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Законопроектом пропонується внести до кодексу зміни, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів (Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками), позбавляється повноважень щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 168-2 КУпАП «Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів». 

Водночас, відповідно до іншої статті кодексу, такі категорії справ залишаються підвідомчими центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.


Водночас сесія в цілому ухвалила законопроект про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо співробітництва у сфері оборони.


На початку ранкового засідання Юрій Соловей (БПП) привернув увагу до механізму субсидій і до загроз, які цей механізм несе для економіки країни. Передусім, за словами депутата, він не стимулює до енергозбереження. 

«У більшості випадків в управліннях соцзахисту, з експлуатації газового господарства громадянам рекомендують спалювати норми газу, мотивуючи це тим, що у майбутньому люди не отримають субсидію. Відтак, українців абсолютно не стимулюють до встановлення енергозберігаючих технологій, заміни вікон тощо», — сказав він. Крім того, депутат зауважив, що чинна система субсидіювання має ще одну загрозу — тінізація заробітної плати. 

Сьогодні, наголосив Ю. Соловей, працівники вже самі приходять до роботодавця з проханням не платити їм офіційну заробітну плату, бо не зможуть отримувати субсидію. «Якщо ми залишимо існуючий механізм отримання субсидій — це становитиме серйозну загрозу для української економіки», — додав він і звернувся до уряду чітко оцінити ці ризики. «Ми повинні монетизувати субсидії, зробити все, щоб український громадянин отримував не ефемерну пільгу, а щоб вона вимірювалась конкретними коштами, які надходитимуть на конкретний рахунок, конкретній сім’ї», — переконаний депутат.


Із днем народження цього дня вітали Андрія Кота (БПП) та Вадима Сидорчука («Народний фронт»).

 

ДОСЛІВНО

Із виступу Віктора Галасюка (Радикальна партія) на початку ранкового засідання: 


«Проект державного бюджету фактично затягує зашморг на шиї української науки. Безумовно, Академія наук є пострадянською бюрократичною інституцією, яка потребує докорінного реформування. Реформа Академії наук має бути глибокою, системною, всеохоплюючою. Маємо зробити так, щоб українська наука працювала разом з освітою, виробництвом на розвиток української економіки, посилення держави. Але чи можна спочатку вбити українську фундаментальну науку, а потім розпочати її реформувати? Ні! Наша позиція полягає у наступному: у бюджеті цього року маємо додати хоча б мінімальне фінансування, яке дасть змогу Академії наук виконати вже розпочаті фундаментальні дослідження, які мають світову перспективу. А також запровадити програму підтримки талановитої української молоді. Треба робити це вже цього року. Наступного буде пізно».

 

У центрі стоять: Олексій Рябчин, Павло Кишкар.


Фото Олександра КЛИМЕНКА.