Причин немає. Та каша дорожчає

На запитання, чому стало дорожче, ніж було ще тиждень-два тому, навіть ті, хто роками не тримав у руках великих купюр, а тим більше — іноземної валюти, впевнено відповідає:

— Хіба ж не бачите, що долар росте?

— А що ж до долара має картопля, яка виросла на вашому городі? — запитую.

— Та нам би вже й того вистачило. Але онуки вчаться — треба копійка, у дітей роботи немає — де гроші брати? А за все треба платити більше і більше. Он бензин як подорожчав...

На такі аргументи важко щось відповісти. А тим часом гаманці покупців швидко порожніють навіть при незначних покупках. Хоча, за офіційними даними, індекс споживчих цін на Хмельниччині у січні становив сто відсотків і був навіть нижчим, ніж по Україні, втім, довелось визнати, що істотно, майже на сім відсотків, подорожчали практично всі овочі. І то був лише початок. Лютий приніс нові сюрпризи.

У круп’яному ряду продавці кажуть: обсяги продажів їхнього товару залишились практично незмінними, але й те, що чимала частина асортименту все-таки подорожчала на кілька гривень за кілограм, теж не приховують. Так, цукор виріс до дев’яти гривень за кілограм. Стільки ж коштує і гречка. Зрушило зі стабільної ціни борошно. Та всі рекорди б’є горох.

В одному із супермаркетів продавці зізнались, що саме з ним виникли останнім часом проблеми: вагового гороху поки що немає, на прилавках залишився лише фасований, котрий впевнено крокує до позначки у десять гривень за кілограм.

Чому раптом у розряд дорогого дефіциту потрапив саме горох, сказати важко. Але спробуємо проаналізувати ситуацію разом із фахівцями департаменту сільського господарства. Картина складається така. Ще п’ятнадцять років тому Хмельниччина цією бобовою культурою засівала до тридцяти тисяч гектарів. А, приміром, торік горох у краї займав чотири тисячі гектарів. Тож різниця в зібраному врожаї очевидна.

Щоправда, і обсяги використання змінилися. Адже раніше в області працював потужний консервний завод з переробки саме зеленого горошку. Тепер же харчовики практично його не переробляють. Тож для споживання цілком вистачає і вирощеного на невеликих площах.

До речі, аграрії переконують: урізали клин під горохом саме через те, що не могли знайти збуту для такого товару. І вже нинішньої весни планувалось скоротити посівні площі ще на півтисячі гектарів.

Але то лише наміри. Чому ж зараз горох так різко подорожчав? На жаль, відповіді на це запитання відшукати не вдалося. Як і на те, чому дорожчає гречка.

Про нестачу дієтичної крупи наразі говорити не доводиться. Торік на Хмельниччині із 19 тисяч гектарів зібрали близько трьох тисяч тонн гречки. Звичайно, такі обсяги не порівняти із більш як тридцятьма тисячами тонн, які вирощували за Союзу. Та варто зауважити, що за чинними нормами споживання, області потрібно три — чотири тисячі тонн на рік. З урахуванням старих запасів, на початок року в краї залишалось ще близько шести тисяч тонн цієї крупи. Тож про дефіцит немає мови. І все одно вона подорожчала.

Втім, аграрії бачать у цьому свою логіку. Вже не перший рік гречкосії говорять про те, що ціна на гречану крупу в 6—7 гривень за кілограм утримувалась штучно. Навіть її собівартість у півтора-два рази вища. Тож як тільки пильна увага урядовців саме до цієї каші дещо притупилася, вартість одразу підросла. Та й цьогорічна посівна обіцяє бути недешевою. Ні для кого не секрет, що більше доведеться платити за пальне. Очікується подорожання добрив та й зрештою практично всього, з чим пов’язане аграрне виробництво. Тому той, хто досі має запаси у своїх коморах, не упускає жодної можливості продати їх хоч трохи, а дорожче.

Незважаючи на те, що у круп’яних рядах на ринку торгують переважно місцевим товаром, продавці швидко відгукнулись на зміни на валютному ринку. Борошно вищого ґатунку вже дісталось до планки у п’ять гривень за кілограм. Подорожчало ненабагато — на 5—10 відсотків. Але чому? Адже всі його запаси закуплені за старими гривневими цінами, без будь-якої прив’язки до долара.

Цікавий той факт, що у супермаркетах досі кілограм борошна можна купити менш як за три гривні. Так само і манка коштує там до п’яти гривень за кіло, тоді як на базарі вона на гривню дорожча. Спостерігаючи такі цінові розбіжності, мимоволі задумаєшся, чи справді ціновий ажіотаж не наганяють ринкові продавці?

Ці здогадки певною мірою підтверджують і офіційні дані. За інформацією цінової інспекції, в останні дні лютого на найбільшому продуктовому ринку обласного центру зафіксовано зростання цін на цукор, борошно, гречану крупу.

Новообраний голова обласної ради Іван Гончар назвав таке подорожчання безпідставним. Адже тривалий час, за його словами, середній рівень цін на деякі групи продуктів на Хмельниччині залишається набагато нижчим, ніж в інших регіонах України. Так, впродовж останніх років в області спостерігалась цінова стабільність на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, низку інших харчів. Тож дано доручення інспекції з контролю за цінами вжити необхідних заходів, щоб не допустити в області необґрунтованого здорожчання товарів. Але таке формулювання звучить надто абстрактно. Інспектори навряд чи зможуть вплинути на базарні цінники.

Та й через неспокійні події останнього часу навряд чи хто сподівається, що ціни повернуться до старих позначок. Більше тривожить, аби вони не підвищувалися й надалі. Особливо з огляду на те, що перспектив щодо зростання доходів та статків поки що не видно.

Хмельницька область.