Парламентська хроніка
Ранкове засідання 3 листопада
Ранкове засідання розпочалося з розгляду блоку питань, присвячених дерегуляції та поліпшенню бізнес-клімату в Україні. Представляючи законопроект про медіацію (№3665), народний депутат Альона Шкрум зазначила, що цей документ передбачає запровадження на законодавчому рівні нового для України механізму врегулювання спорів без звернення до суду. «Ми всі знаємо, що зараз в Україні дуже гостро стоїть питання судової реформи, що довіра до судів майже на нулі, що суди надзвичайно перевантажені справами. Тому такі альтернативні засоби вирішення спорів, як медіація, допоможуть і розвантажити суди та зекономити бюджетні кошти для утримання судів, і час та кошти людей, яким зараз, щоб вирішити якийсь спір, треба звернутися тільки до суду», — сказала вона.
Медіація — це метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам спору налагодити комунікацію та проаналізувати конфліктну ситуацію так, щоб вони змогли самостійно обрати той варіант рішення, який відповідатиме їхнім інтересам та задовольнить їхні потреби. При цьому на відміну від судового процесу, де рішення ухвалює суддя, під час медіації сторони доходять згоди самі. Також важливо, що, на відміну від відкритого судового розгляду, при застосуванні медіації деталі спору, наприклад, пов’язані з приватним життям, не стануть відомі широкій публіці. Тобто такий метод вирішення конфлікту дає змогу сторонам вийти з нього без переможця та переможеного, оскільки знаходиться рішення, яке задовольняє обидві сторони. Як наслідок, таке рішення має більші шанси бути виконаним та дозволяє зберегти ділові чи нормальні людські стосунки між сторонами.
Якщо ж під час медіації учасники спору так і не змогли дійти згоди, то у них завжди залишається можливість звернення до суду. Стосовно того, хто може бути медіатором, то законопроект передбачає, що, наприклад, медіатором не може бути діючий суддя чи звільнений за корупційні злочини державний службовець.
Альтернативний варіант законопроекту про медіацію представив народний депутат Сергій Ківалов (№3665-1).
Під час обговорення народний депутат Олена Сотник, котра також є сертифікованим медіатором, звернула увагу, що, наприклад, дуже часто після розлучення через суд чоловік та жінка стають ворогами. Натомість як медіація дозволяє якщо й не врятувати сім’ю, то хоча б зберегти добрі стосунки та не травмувати судами психіку дитини. Відповідаючи на запитання, хто проводитиме медіацію та які передбачаються запобіжники, вона підкреслила, що головним запобіжником є самі сторони конфлікту. «Принцип медіації полягає в тому, що вона є добровільною для обох сторін. І як тільки одна зі сторін спору вирішить, що медіація не дає результату, вона в будь-який момент може її припинити», — наголосила О. Сотник.
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що члени комітету пропонують ухвалити в першому читанні законопроект №3665 та рекомендують під час підготовки до другого читання врегулювати низку контраверсійних норм. За його словами, насамперед потребує уточнення положення про те, хто може бути медіатором та якими мають бути кваліфікаційні вимоги. Цю пропозицію підтримали 238 народних депутатів.
У другому читанні та в цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг (№ 4496). За словами одного з його авторів, народного депутата Віктора Галасюка, цими змінами знімаються штучні бар’єри, які стоять на шляху введення валютної виручки українськими експортерами — айтішниками та іншими креативними індустріями. Крім того, цей законопроект передбачає можливість укладання зовнішньоекономічних договорів не тільки в письмовій, а й в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти та шляхом обміну електронними повідомленнями.
«Коли ми з вами говоримо про експорт товарів, то всі розуміють, що там валютний контроль необхідний, але коли йдеться про експорт послуг, то так само зрозуміло, що просто неможливо проконтролювати перетин кордону послугою. Тому тут валютний контроль є профанацією, яку пропонується прибрати, щоб сприяти легальному заведенню експортерами послуг валютної виручки в Україну», — наголосив Віктор Галасюк.
Поліпшенню бізнес-клімату в Україні також має сприяти ухвалений в цілому проект закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (№2418а). Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк назвав цей законопроект одним із найважливіших, оскільки він переглядає засади, принципи та механізми державного нагляду, які поряд із безпекою суспільства мають виключити корупційні ризики та тиск на бізнес. «У чому полягають основні відмінності пропонованої моделі від існуючої? Це презумпція правоти суб’єкта господарювання, яка передбачає, що неоднозначні норми законодавства трактуються на користь підприємця, це запровадження інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду і контролю, де фіксуватимуться абсолютно всі планові та позапланові перевірки, а також їхній зміст та результати. Цей законопроект забороняє встановлювати планові показники виявлення порушень і, натомість, запроваджує річні плани перевірок та забороняє змінювати їх впродовж року», — сказав він та підкреслив, що також залежно від ступеню ризику буде встановлено максимальну частоту перевірок. Зокрема, на підприємствах з високим безпековим ризиком перевірки мають здійснюватися не частіше разу на два роки, з середнім — не частіше, ніж раз на три роки і для підприємств з низькими загрозами не частіше, ніж раз на п’ять років. «У підприємця є право не допускати перевіряючих, якщо має місце порушення норм закону, в тому числі щодо підстав та періодичності перевірок», — наголосив В. Галасюк.
Також в цілому ухвалено законопроект (№2531а) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) та законопроект (№3153) про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (запроваджує тимчасовий, до 31 грудня 2017 року, мораторій на проведення перевірок).
Під час засідання народний депутат Альона Бабак виголосила звернення фракції «Самопоміч» до уряду, у якому закликала обгрунтувати тарифи на житлово-комунальні послуги через призму прибутковості «Нафтогазу України» та показати фактичну прибутковість «Нафтогазу України» за сегментом «гуртова торгівля газом», назвавши обсяг очікуваних надходжень до бюджету дивідендів від цієї компанії. «Саме від цих показників залежить, чи обгрунтоване сьогодні підвищення тарифів, адже «Нафтогаз» звітував, що він має 21 мільярд чистого прибутку лише за перше півріччя цього року. Ми вважаємо, що є прямий зв’язок між прибутковістю цього підприємства та контролем уряду за цим показником», — наголосила вона. Також «Самопоміч» пропонує уряду розглянути можливість монетизації грошових субсидій, а від Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, фракція вимагає припинити «нездорову гру на ринку газу та теплової енергії», коли тариф на тепло для бюджетних установ не може наздогнати зміни в ціні на газ. «Або відпускайте ціни на тепло і на газ, або робіть щось, бо кожного дня формується нова заборгованість», — заявила А. Бабак.
Із заявою також виступив представник «Народного фронту» Юрій Береза, котрий висловив обурення, що в кулуарах Верховної Ради перебуває екс-парламентарій від Партії регіонів Олена Бондаренко, яку привів народний депутат від Опозиційного блоку Олександр Вілкул. Заявивши, що О. Бондаренко є «одним з авторів війни на Донбасі» та що вона «обливає брудом Україну на всіх російських телеканалах», Ю. Береза закликав голову СБУ вважати його виступ офіційним зверненням. «Ви мій бойовий побратим, але ваша служба має працювати над цими випадками. Не повинна ця нечисть ходити по українському парламенту», — заявив він.
На початку засідання Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав із Днем інженерних військ та Днем ракетних військ і артилерії Збройних Сил України. «Кожен, хто пройшов АТО і хто був на фронті, знає, що артилерія за весь час війни проти окупанта була одним з найбільш бойових та одним з найпрофесійніших і найкваліфікованіших підрозділів», — сказав він і, звертаючись до присутніх у гостьовій ложі парламенту бійців-артилеристів, побажав, щоб кожен їхній постріл досягав цілі та щоб українські герої повернулися додому живими і неушкодженими.
Ігор Васюник, Вадим Кривенко, Михайло Хміль.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
