Довічні стипендії — не благодійні пожертвування, а винагорода за працю

Урядові чиновники раптом виявили, що два десятки академіків державних академій одержують подвійні стипендії, тобто стипендії у двох академіях, адже є їхніми членами. Давайте розберемося, що тут протизаконно. На мій погляд, порушень закону в цьому фактично немає. Перший аргумент полягає в тому, що кожна державна академія — автономна державна організація зі своїм окремим правовим статусом, своїм галузевим предметом дослідження, своїм цільовим призначенням, своїми методами досліджень. Учені, які обрані членами академій, мають найвищі наукові досягнення та мають вищі ступені професіоналізму у своїй галузі знань. Держава, оцінюючи їх працю, визнала достойним разом зі званням академіка призначити членам академії довічні стипендії не як благодійні пожертвування, а як винагороду за працю, за внесок у розвиток науки та практики. Довічна стипендія є приватною власністю члена академії і за природою приватної власності нею ніхто не може розпорядитися, крім самого власника. Статус довічної стипендії гарантує та обставина, що уряд своїм рішенням не може позбавити члена академії його власності, яке має правові обґрунтування в статутних документах академії. Юридично не можна працювати в такому режимі, що один уряд затвердив статутні документи академії, згідно з якими призначено довічну стипендію члену академії, а інший прийшов до влади і, не скасовуючи статутних документів академії, вибірково позбавив окремих членів академії довічних стипендій. Це все одно, що безпідставно позбавити громадянина державної нагороди через забаганку урядових чиновників. Юридично ніхто не має права позбавити члена академії довічної стипендії, поки він носить звання академіка. 

А звання академіка або ж члена-кореспондента, члена академії можуть позбавити тільки Загальні збори академії, при таємному голосуванні і з мотивованою аргументацією про необхідність такого рішення. Без позбавлення звання академіка відібрати у члена академії його довічну стипендію завжди буде незаконно і неконституційно. Звання академіка або члена-кореспондента і його довічна стипендія перебувають в органічній єдності, вони становлять статус члена академії. І тут уряд не може займатися сваволею без участі Загальних зборів академії наук.

Другий аргумент проти цієї постанови уряду полягає в тому, що ця постанова уряду носить дискримінаційний характер. Виходить, що одні члени конкретної академії одержуватимуть довічну стипендію, а інші, виконуючи ті само академічні обов’язки, не отримуватимуть її. Хочу нагадати чиновникам, що згідно зі ст. 24 Конституції України «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом» і не може бути обмежень і привілеїв «за ознаками майнового стану». А ще необхідно мати на увазі, що конституційними є права та свободи громадян не тільки записані в конституції, а й закріплені в законодавстві, прийнятому на основі Конституції. Отже, згідно зі ст. 22 Конституції України такі права не можуть бути «скасовані». І ще дуже важливе положення цієї статті: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». 

У цьому випадку саме і встановлюється різке звуження прав членів академій на довічну стипендію та на право нею самостійно розпоряджатися. Не можна вважати правоприйнятним таке положення, коли один член академії за законом має право на довічну стипендію, а іншого за законом такого права позбавили. 

Третім аргументом проти цієї постанови є та обставина, що йдеться про дуже обмежену кількість людей похилого віку, стареньких, які потребують догляду та ліків. А стипендії ці, за нинішніми мірками від трьох до п’яти тисяч гривень, для академіків — невеликі, і два десятки людей, втративши ці стипендії, навряд чи помітно поповнять бюджет країни. Гадаю, чиновники через бажання вислужитися зважилися на незаконну та неконституційну постанову. Проте, якщо у вдів, сиріт, ветеранів та інших знедолених забирають, то чому не забрати і в академіків, враховуючи труднощі теперішнього періоду розвитку України. Але забрати треба законно, не принижуючи людської гідності шанованих людей. Адже якщо довічні стипендії членів академії забрали законно, то складається враження, що до цієї постанови члени академії отримували незаконні гроші з бюджету. Але це юридично неправильно. І в одній, і в іншій академії член академії одержував свою довічну стипендію законно.  Інша справа, що країна переживає скрутні часи, і треба ділитися всім, у тому числі й академікам. Але давайте робити це й у правовому, і в моральному плані законно, не принижуючи гідності людей. 

Уряд має звернутися до керівних органів академії із пропозицією про участь членів академій, які мають членство у двох академіях, у благодійних акціях з підтримки тих соціальних груп суспільства, що цього потребують, рекомендувати членам академій, які одержують дві довічні стипендії, пожертвувати одну стипендію на користь удів війни, поранених солдатів, сиріт, голодних пенсіонерів Донбасу, багатодітних матерів та інших знедолених людей. Академік повинен мати право сам пожертвувати свою стипендію на конкретну адресу рахунком своєї волі, а не з примусу чиновника в загальний казан бюджету, який постійно розкрадається. Це рішення має бути проведене через постанову Загальних зборів академій наук, і я не сумніваюся, що всі академіки його з готовністю і моральним задоволенням виконають. Тим більше, що академіки вже жертвували свої стипендії на користь тих, хто цього потребує. Так буде законно, конституційно та морально виправдано. 

 А чиновники, які допустили неправову постанову відносно академіків, повинні виправити свою помилку і перш ніж ухвалювати рішення щодо академій радитися зі членами поважних установ. І пам’ятати, що довічно дані стипендіїї можуть бути відібрані тільки в особливо виняткових обставинах. Поки що такі обставини не настали. Вчіться поважати гідність людей, добродії чиновники та вчасно виправляйте допущені помилки.