Вечірнє засідання 3 листопада
Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроект «Про Вищу раду правосуддя» (реєстр. № 5180). Представляючи цей документ, заступник глави адміністрації Президента Олексій Філатов нагадав, що після ухвалення в цілому та набуття чинності змін до Конституції в частині правосуддя вони потребують імплементаційних рішень Верховної Ради. І одним з таких рішень має стати ухвалення закону «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до законопроекту Вища рада правосуддя — це незалежний орган суддівського врядування, який має складатися з політично нейтральних професіоналів, адже він прийматиме рішення про призначення, звільнення та переведення судді, а також буде єдиним дисциплінарним органом, який контролюватиме додержання суддями закону, етичних принципів, та прийматиме рішення щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. До того ж саме Вища рада правосуддя надаватиме згоду на затримання судді та тримання його під вартою та ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. «Ці повноваження дають реальну можливість забезпечити роботу цього органу відповідно до міжнародних стандартів і потреб самої судової системи та вимог українського суспільства», — зазначив О. Філатов та підкреслив, що пропонований законопроект отримав схвальні висновки експертів Ради Європи та ОБСЄ.
Співдоповідач, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що члени комітету, розглянувши президентський та альтернативний законопроекти (реєстр. № 5180-1 авторства народного депутата Євгенія Мураєва), рекомендували взяти за основу законопроект № 5180. Водночас члени комітету вважають, що цей законопроект потребує доопрацювання, оскільки в ньому містяться положення, які не узгоджуються з чинним законодавством, а також низка його позицій суперечить основоположним галузевим принципам права. «Запропонована процедура, згідно з якою скаржник має право оскаржити рішення дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя лише за наявності дозволу дисциплінарної палати на таке оскарження не відповідає загальному принципу оскарження, відповідно до якого скаржник має право оскаржити рішення адміністративного органу без отримання будь-якого дозволу», — підкреслив Р. Князевич та додав, що він назвав тільки деякі із багатьох зауважень, які висловлювалися під час засідання комітету.
Під час обговорення представник «Батьківщини» Сергій Власенко заявив, що, слухаючи презентацію цих законопроектів, він відчув абсолютне дежавю. «Дежавю 2010 року, коли з цієї трибуни Янукович так само розказував про те, що Президент відмовляється від повноважень з контролю за судовою системою», — сказав він та нагадав, що тоді лише декілька опозиційних депутатів заявляли про те, що це профанація судової реформи. За його словами, зараз ми чуємо такі само фарисейські заяви, тоді як «ЗМІ абсолютно прямо говорять про те, що пан Олексій Філатов займається ручним управлінням судовою системою».
Леонід Ємець («Народний фронт») підкреслив, що неможливо говорити про ефективність боротьби з корупцією, якщо ми маємо корупційний суд. Тому потрібно терміново впроваджувати судову реформу, забезпечувати проведення конкурсу до Верховного Суду та формувати Громадську раду доброчесності.
Руслан Князевич (Блок Петра Порошенка) нагадав Сергію Власенку, що в часи Януковича вони належали до однієї фракції та разом обстоювали свою позицію. Відтак він висловив сподівання, що вони досі є однодумцями в цьому питанні, бо хоч пропонований законопроект містить чимало недоліків, проте не можна не сприймати позитивно зроблене за останні кілька місяців у царині судової реформи. «Нічого не робити — це найгірше, що зараз можна собі дозволити», — підкреслив він та закликав не втрачати темпу у внесенні змін до законодавства, і в першу чергу це стосується закону про Вищу раду правосуддя.
На думку представника «Самопомочі» Руслана Сидоровича, оскільки прийняті зміни до Конституції передбачають запровадження Вищої ради правосуддя замість Вищої ради юстиції, то це означає, що будь-який подальший рух в напрямку судової реформи без цього закону є неможливим. Водночас він також вважає, що низка норм пропонованого законопроекту потребує доопрацювання. Зокрема, на його думку, потрібно забезпечити якісний відбір нових представників судового корпусу, передбачити прозору дисциплінарну процедуру та наділити Громадську раду доброчесності достатнім інструментарієм, щоб забезпечувати громадський контроль над судовою гілкою влади.
Володимир Литвин («Воля народу») наголосив, що цим законом потрібно сформувати такі позиції, які б дозволили працювати у Вищій раді правосуддя абсолютно бездоганним людям, оскільки саме вони формуватимуть новий суддівський корпус. Також він висловився проти наділення Вищої ради правосуддя повноваженнями визначати бюджетне фінансування судів (бо тоді вона зможе і буде впливати на діяльність судів) та закликав не виводити керівний склад Вищої ради правосуддя з-під контролю Національного антикорупційного бюро.
Дмитро Шпенов (Опозиційний блок) заявив, що законопроект № 5180 не відповідає Конституції, оскільки розширює перелік підстав для звільнення суддів, а також суперечить міжнародним стандартам у сфері правосуддя. «Законопроект передбачає, що рішення дисциплінарної палати можна оскаржити тільки з дозволу самої дисциплінарної палати. Це якийсь нонсенс, як і те, що дисциплінарна палата може за власною ініціативою відкрити справу», — сказав він та висловив думку, що метою цього законопроекту є підконтрольність судової системи.
Олег Ляшко заявив, що фракція Радикальної партії, вислухавши всі аргументи, прийняла рішення не підтримувати цей законопроект у першому читанні. «Фракція Радикальної партії не голосувала за зміни до Конституції, які фактично дають можливість узурпувати вплив на судову гілку влади і ми бачимо, що законопроект про формування Вищої ради правосуддя -це фактично продовження плану монополізації впливу на судову гілку влади. Судді фактично стають залежними, від формування Вищої ради правосуддя усуваються учасники процесу, адвокати, науковці, громадські організації. Натомість ми бачимо, що це спроба монополізувати вплив», — заявив він та закликав доопрацювати законопроект так, щоб він засвідчив прагнення влади реально створити умови для формування незалежного суду.
Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд зауважила, що якщо нічого не робити, то у нас незалежного і справедливого суду справді не буде. «Так, Вища рада правосуддя, чи сьогодні ще Вища рада юстиції, була і залишається залежною, від Президента в тому числі. Але треба пам’ятати, що більшість у складі Вищої ради юстиції — це судді, причому судді, що обрані суддями. І те, що вони є рабами — це був їхній вибір. Вони вирішили стати рабами, вони захотіли стати залежними», — заявила вона та підкреслила, що Вища рада правосуддя мусить стати незалежною, але вона стане такою не тоді, коли щось зробить чи не зробить Президент або парламент, а тоді, коли судді, які становитимуть більшість у складі Вищої ради правосуддя, перестануть бути залежними. І саме тому вкрай важливо, якими будуть нові судді, в тому числі й у новообраному Верховному Суді України, переконана заступник глави парламенту.
Також Верховна Рада ухвалила в цілому два законопроекти: про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованих територій та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
