Із таким застереженням звернулися латвійські фахівці до лідерів територіальних громад
Мартінс Цимерманіс (на знімку перший ліворуч) — фермер, керівник Латвійського центру сільських консультацій та освіти, має унікальний досвід практика аграрного сектору економіки та експерта ЄС зі сталого розвитку сільських територій. На зустрічах з українськими колегами, які відбулися в Ладижині Вінницької області та в Черкасах, Мартінс Цимерманіс разом із віце-президентом Латвійського представництва Європейського форуму сільськогосподарських та сільських дорадчих сервісів Едгарсом Лінде (на знімку перший праворуч) поділилися напрацюваннями шляхів розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Латвії після вступу країни до ЄС.
— Наші сільгоспвиробники, — зазначив пан Цимерманіс, — у 2004 році поставили собі за мету збільшити виробництво молока і досягли цього. На експорт почали продавати понад 60 відсотків виробленої на фермах продукції. Однак тоді не врахували важливого аспекту: на експорт вигідніше відправляти не сировину, а готовий продукт — сир, кефір, йогурти тощо. Коли взялися за виробництво асортименту молочних виробів — постала проблема дрібних підприємств, яким важко конкурувати з великими західноєвропейськими переробними заводами...
Водночас, зауважили латвійські фахівці, під час реформ країна «розпрощалася» з цукровою промисловістю. Причина та сама — неконкурентоспроможність підприємств на європейському ринку солодких кристалів. Утім, власники трьох латвійських цукроварень отримали від ЄС значну компенсацію за ліквідацію заводів.
— Нині ваша країна працює на сировинних ринках, — констатував Едгарс Лінде. — Потрібно докладати максимум зусиль, щоб вийти на експорт продукції, яка приносить найбільший прибуток і має велику додану вартість. Це товари молочної, м’ясної переробної промисловості, продукція преміум-класу, городництва та садівництва.
Розповіли гості з Латвії і про набутий досвід у розвитку сільських територій. За кошти Євросоюзу в невеликих населених пунктах країни збудували чи реконструювали сотні соціально-культурних об’єктів. Проте, зауважив Мартінс Цимерманіс, це не зупинило міграцію сільських жителів до міста. Чому? Тому що лише збалансований, сталий розвиток сільських територій, який включає в себе наявність робочих місць на селі, соціальну інфраструктуру, благоустрій, екологічну безпеку, систему об’єктів для реалізації особистості, зможе задовольнити нинішніх мешканців сільських населених пунктів. Увесь цей комплекс сільської життєдіяльності повнокровно працює там, підкреслили експерти, де є лідери, групи активних жителів. У Латвії, як і в Україні, чимало закрито шкіл та дитсадків. За ініціативами небайдужих мешканців покинуті приміщення навчальних закладів тут переобладнано під майстерні, центри народних ремесел, спортзали, сільські музеї, міні-готелі для туристів.
Про перші позитивні кроки з розвитку сільської місцевості на Івано-Франківщині розповів черкащанам керівник об’єднання «Карпатське коло» Ростислав Кос. Зокрема, лідер громадської організації навів приклади успішної організації у прикарпатських сільських населених пунктах ко-оперативів з вирощування ягід, виробництва молока, меду, створення садиб «зеленого» туризму.
«Раніше розвиток села розглядався переважно через економічну аграрну складову, — підкреслила співорганізатор заходу, експерт Національного екологічного центру України Владлена Марцинкевич. — Але нині необхідно розв’язати наявні гострі соціально-економічні та екологічні проблеми сільської місцевості. Ми хочемо привернути увагу до того, що в селі є альтернативи щодо можливостей зайнятості, ведення бізнесу, ко-операції, а захист навколишнього середовища є важливим аспектом для сталого довгострокового розвитку та загалом успішного існування сільських громад».
Учасники круглого столу подякували гостям з ЄС, Міністерству закордонних справ Латвії, організації «Латвійський зелений рух» за співпрацю з українськими органами місцевого самоврядування, фермерським та екологічним рухами, молодіжними організаціями, громадськими активістами.
Черкаська область.
ПОРІВНЯЙТЕ
Нідерланди імпортують багато сільгоспсировини. Тут її переробляють у якісний продукт і відправляють на експорт. Ця країна експортує сільськогосподарської та харчової продукції на 80 мільярдів євро. Україна — на 14,6 мільярда доларів США. Нідерланди мають 1,8 мільйона гектарів земель в обробітку, Україна — 42 мільйони.
ЦИФРА
За десять років ЄС вклав у розвиток Латвії 10 мільярдів євро. Після вступу до Євросоюзу латвійський експорт сільгосппродукції зріс на 87 відсотків.
Фото автора
