Уважається, що небо люблять льотчики й романтики. Ірина не льотчик, але й на романтика вона зовні не схожа. Занадто сувора, діловита, а її військовій поставі може позаздрити будь-який військовослужбовець. Вона в гарній фізичній формі, а «камуфляж» на її фігурі сидить так добре, наче Ірина в ньому народилася. І автомат, що не пасує жодній жінці, в її руках видається логічним, тому що Ірина Гордієвич (на знімку) — сержант батальйону особливого призначення «Луганськ-1» Національної поліції і служить на «нульовці» лінії розмежування в Луганській області.
Одно слово, образ цієї жінки зовсім не відповідає романтичній натурі. Але тільки до того моменту, поки не візьмеш у руки зроблені нею знімки. Це вже інша людина — із глибоким внутрішнім світом, котра тонко відчуває красу природи, розпізнає фарби настрою, не стримуючи свої душевні пориви. Це — романтик.
Господь Бог наділив її талантом побачити й передати миті, які не доступні нашому оку. Скажімо, ви бачили, як народжується сонце й прокидається природа, обласкана його променями? Звичайно, бачили і не раз. Але чи змогли помітити, скільки фарб у сході сонця й у що воно перетворює небо?
Перші знімки Ірина зробила на Івано-Франківщині, коли вчилася в старших класах, батьківським стареньким «Зенітом». Фотографія її так захопила, що вона закинула живопис. Раніше дівчина вважала, що саме малюнок може передати стан душі людини, вогонь її серця, думки й настрій. А коли взяла в руки фотоапарат, зрадила своєму захопленню і стала нерозлучна з камерою, полюючи за незвичайними природними явищами, фіксуючи миті. Головними образами її фоторобіт стали небо і сонце. Небо і місяць. Заради цих миттєвостей вона крокувала 17 кілометрів горами Греції, щоб зафіксувати тут схід сонця, а пізніше пройшла відстань у два десятки кілометрів, щоб побачити, як сонце виходить із моря, і нарешті зняла «блакитний місяць».
Знання англійської мови й природна допитливість вивели її на сайт НАСА, і там вона прочитала про таке незвичайне явище, як «Blue Moon». Під цим терміном учені розуміють другу повню за місяць. Зазвичай упродовж року відбувається дванадцять повень — по одній за місяць. Однак раз у 2,7 року виникає тринадцята повня — рідкісна «блакитна». Але така назва обумовлена не зміною кольору Місяця, а ідіоматичним висловом «Once іn a Blue Moon», запозиченим з англійської мови. Дослівно перекладається як «один раз при блакитному місяці». Сама повня має звичайний, попелясто-сірий колір. Поява в Місяця блакитного відтінку є вкрай рідкісним явищем, обумовленим оптичним ефектом. Ірина була просто одержима бажанням побачити й запам’ятати це явище. І їй вдалося зробити такі кадри.
Батьківський «Зеніт» уже давно на пенсії, йому на зміну прийшов смартфон. Хорошу японську або німецьку камеру Ірина ще не придбала. По-перше, дорого, а по-друге, шкода використовувати таку техніку в умовах бойових дій. На війні все може статися. Сержант поліції Гордієвич сьогодні несе службу в «гарячих точках» області — в Станиці Луганській, Щасті, Кримському, Трьохізбенці. Перечекавши обстріл бойовиків, вона найперше фіксує картину руйнувань і стан людей. А потім камера спрямовується в небо: яке воно, про що каже, на чиєму боці?
На знімках Ірини небо різне — тривожне, райдужне, вабливе або загрозливе, але завжди заворожливе. Їй вдається зняти настрій і фарби природи своїм телефоном, що має фотокамеру на 13 мегапікселів. Кажуть, уже з’явилися телефони з 24 мегапікселями. Ірина не відмовилася б від такого, але поки не закінчилася її служба в зоні бойових дій, обходиться без комп’ютера і фотоапарата. На війні як на війні.
Знайомство з Іриною привело до однієї думки. Своїм образом ця жінка стверджує, що не треба боятися, віддавати час своєму страху. Біометричний годинник людини цокає швидко, тому потрібно встигнути пожити і зробити те, що вважаєш своїм обов’язком, що любиш, що в тебе виходить. Ірина пройшла Майдан, нині служить в особливому підрозділі поліції, захищає свою Батьківщину від російського агресора, тому й узяла до рук автомат. А ще — вчиться в юридичному інституті. Це буде вже її третя вища освіта. Фотокамера в її руках — це потреба, необхідність, що відганяє страх, поступаючись місцем таланту.
Луганська область.
На знімках: роботи Ірини Гордієвич.
