30 травня 2015 року указом Президента України Петра Порошенка Міхеіла Саакашвілі було призначено головою Одеської обласної державної адміністрації, змінивши на цій посаді Ігоря Палицю, давнього соратника Ігоря Коломойського. Під час представлення новопризначеного одеського керівника Петро Порошенко назвав успішну реалізацію реформ і подолання корупції пріоритетними напрямами для України, а на Саакашвілі була покладена місія зробити з Одеської області зразкову, впроваджуючи тут низку пілотних проектів, які надалі поширяться по всій Україні. Адже після анексії Криму й початку антитерористичної операції на Донбасі Одеська область стала ключовим регіоном України як у політичному, так і в економічному плані. Успіхи сепаратистів в Одесі означали б крах «великої» України. А втрата Криму лише підвищила котирування Одеської області як курорту й основних морських воріт країни.
Одеський регіон завжди був у лідерах корупційних рейтингів. Це одна з найбільших областей, у якій вантажопотік і сусідство з Придністров’ям давали ціле поле для незаконної наживи чиновникам і силовикам. Не дивно, що свій перший виступ на новій посаді Саакашвілі присвятив боротьбі з корупцією в області. «Ми притискатимемо корупціонерів і всілякі бандитські елементи, — казав він журналістам після свого представлення в Одесі 30 травня. — Тут стільки грошей, головне, щоб вони дійшли до людей. Прямо скажу, що я не можу працювати з офшорними підходами й людьми, які мають досвід корупції та казнокрадства».
Кадри вирішують не все
На самому початку своєї роботи Саакашвілі заявив, що в нього є кілька програм: на 50 днів, на 100 днів і на півроку. У рамках найкоротшої програми М. Саакашвілі обіцяв призначити нових людей керувати всіма районами Одеської області, а також призначити собі замів і керівників профільних управлінь. При цьому М. Саакашвілі обіцяв зробити ставку на місцеві кадри.
Запам’яталися одеситам слова про те, що разом з ним прийшла в регіон команда однодумців, яка почне максимально ефективно проводити в життя економічні реформи. Переконливо, на перший погляд, говорив Міхеіл Ніколозович про необхідність скоротити апарат обласної держадміністрації. На той момент працювало понад 800 осіб (у 27 підрозділах). Уже в перші два тижні червня 2015 року склад чиновників ОДА скоротили на 300 осіб. Потім Саакашвілі підписав розпорядження про те, що чисельність співробітників ОДА становитиме 401 людину (у 13 підрозділах).
Приміром, було заявлено про ліквідацію управлінь містобудування і архітектури; у справах фізкультури і спорту; інформаційної політики; комунікацій із громадськістю; охорони об’єктів культурної спадщини; у справах сім’ї та молоді. Інші відомства (економічного розвитку і торгівлі, агропромислового розвитку, соціального захисту населення, зовнішньоекономічної діяльності) позбулися частини співробітників.
Втім, паралельно з ліквідацією одних відомств нове керівництво ОДА почало створювати інші. Наприклад, замість ліквідованих управлінь у справах фізкультури і спорту та у справах сім’ї та молоді створено департамент у справах сім’ї, молоді та спорту.
Подібні структури об’єднали функції інших раніше ліквідованих управлінь: містобудування і архітектури з охороною об’єктів культурної спадщини, інформаційної політики з комунікаціями із громадськістю тощо. Отож коректніше було б говорити не про ліквідацію, а про реорганізацію — але тут питання в риториці: ліквідація звучить набагато гучніше і скандальніше.
Було оголошено конкурс на заміщення голів районних адміністрацій. Відбулося призначення голів райдержадміністрацій усіх 26 районів Одеської області. Нині 12 з них уже звільнені з посад — хто за власним бажанням, а хто і за рішеннями сесій райрад про недовіру керівникам районів. У шести районах області досі вакантні посади керівників.
Найближче ж оточення нового керівника області, як показав час, набагато впевненіше почувалося перед телекамерами і на зустрічах з журналістами, ніж під час вирішення практичних завдань з реформування економіки регіону.
Його перший заступник, Володимир Жмак, до призначення на посаду в Одесу працював керівником компанії «Роснафта-Україна», і при призначенні поставив жорстку умову, що працюватиме лише рік, а потім звільниться.
Так і сталося згодом.
Другого заступника Саакашвілі пообіцяв призначити за результатами відкритого конкурсу. Конкурс оголосили, анкети зібрали — після чого про нього і претендентів на високу посаду ніхто не згадує. У команді Саакашвілі опинився і Сашко Боровик: юрист, у резюме якого є робота в низці американських компаній, у тому числі й знаменитій Mіcrosoft.
Свого часу Боровика пророчили в заступники міністра економіки. Однак, пробувши два місяці в статусі радника міністра, Боровик покинув Кабінет Міністрів України.
— У Сашка було якесь незадоволене бажання йти у політику, — заявив на той час міністр економіки України Айварас Абромавічус. — Бажання вийти на медіа, спілкуватися з різними політичними партіями, робити якісь прес-релізи. Він, звичайно, людина з цікавим минулим, але в міністерстві все-таки треба пахати.
На запитання про те, чим же займався Боровик у міністерстві два місяці, Абромавічус відповів коротко: «На жаль, нічим».
Третім членом команди Саакашвілі стала російська опозиціонерка Марія Гайдар, котра раніше посідала пост заступника губернатора Кіровської області, згодом працювала журналістом, а потім керувала декількома громадськими і комерційними організаціями.
Безсумнівним мінусом команди Саакашвілі є те, що в ній, всупереч його власним обіцянкам, не було жодного одесита.
Якщо кадрову політику Саакашвілі в цілому можна охарактеризувати як спірну й неоднозначну, то та її частина, яка стосується правоохоронних органів, є відверто скандальною. 16 червня 2015 року начальником обласного управління МВС було призначено екс-заступника міністра внутрішніх справ Грузії Георгі Лорткіпанідзе. Начальником управління внутрішньої безпеки ГУ МВС України по Одеській області став Костянтин Мчедлішвілі, який раніше був представником МВС Грузії в Україні, а потім радником міського голови Києва Віталія Кличка.
На початку липня Лорткіпанідзе призначив начальником міліції міста Одеси полковника Олега Макуху, якого 27 серпня піймали на хабарі й звільнили. Однак проблему безпеки в місті й регіоні це не розв’язало. Понад те, буквально одразу після призначення в місті пролунав черговий вибух, який зруйнував кафе «У Ангелових».
«Я часто гуляю ввечері, і мені казали багато разів, що на вулицях небезпечно. У багатьох місцях немає світла, погані дороги і я бачу багато підозрілих компаній молодих людей. При цьому ввечері я не бачу міліції. Із цією ситуацією треба розібратися. Одеса — туристичне місто й на вулицях має бути безпечно в будь-який час», — підкреслив М. Саакашвілі. Однак світліше на вулицях Одеси поки що не стало.
Пізніше Г. Лорткіпанідзе заявив, що підривників кафе знайшли. Однак у СБУ цю заяву не підтвердили.
Водночас в регіоні зросла кількість злочинів. При цьому їх розкриття знизилося на 70%. Г. Лорткіпанідзе намагається виправдатися, зазначаючи, що правоохоронні органи почали просто реєструвати всі злочини, чого не робили раніше.
Хоча б скільки скажи слово «халва» — у роті солодше не стане
Зрозуміло, що значне місце в словесній риториці Саакашвілі посідали питання розвитку економічного потенціалу Одеської області.
Розвиток економіки регіону він пов’язував з розвитком транспорту і туризму. Тому пообіцяв перенаправити вантажі з Китаю в Європу через Одеську область, побудувати нову злітно-посадочну смугу в Одеському аеропорту, відновити роботу Ізмаїльського аеропорту, обладнати вантажний аеропорт на одному з військових аеродромів в Одеській області, відремонтувати трасу Одеса — Рені, побудувати нову митницю, де оформлення вантажів займатиме до 15 хвилин.
Крім того, Міхеіл Ніколозович обіцяв одеситам Центр адміністративних послуг, де можна буде отримати 260 адміністративних послуг без черг. За його задумом, зареєструвати бізнес можна буде за день, а дозвіл на будівництво одержати за 15 днів.
Такий адміністративний центр незабаром справді відкрили. Щоправда, через два тижні цей Центр довелося закрити, тому що приміщення було орендоване у комерційного банку, який вимагав його звільнити.
Крім цього, він обіцяв створити електронну реєстрацію дітей у дитячих садках, щоб ліквідувати хабарництво.
Глобальна обіцянка М. Саакашвілі та його команди — це інвестиції. Для цього всі вони їздять на різні форуми й конференції, презентуючи там потенціал регіону й інвестиційні проекти з Одеської області. Але поки що жодного нового значимого іноземного інвестиційного проекту в області не з’явилося.
Проте оптимізму команді М. Саакашвілі не позичати. Той самий Сашко Боровик повідомляв про намір залучити в регіон 3 млрд. дол. до березня 2016 року.
Мільярдів цих економіка регіону, звичайно, не дочекалася, та й слід Сашка Боровика розтанув на теренах Європи. Що стосується залучення інвестора для будівництва другого аеропорту в Одеській області, його теж немає. І експерти сумніваються, що він з’явиться.
Що стосується розвитку Одеського аеропорту, то тут М. Саакашвілі обіцяв побудувати нову злітно-посадочну смугу до кінця 2016 року. Щоправда, ні в інвесторів аеропорту, ні у держави грошей на будівництво поки що немає.
При цьому М. Саакашвілі вважає, що Одеський аеропорт стане найкращим в Україні, тому що потенціал у нього більший, ніж у київського «Борисполя».
Усі ці обіцянки зі сфери тих самих «потьомкінських сіл», про які йшлося вище.
Перед будівлею облдержадміністрації за вказівкою Саакашвілі побудували маленький будиночок у національному стилі, де, за запевненнями чиновників, можна молодятам скріпити підписами шлюб. Веселенька будівля стала символом пшику всіх пілотних проектів, які були обіцяні Саакашвілі одеситам.
Дорога, в яку вже ніхто не вірить
Одним із найскладніших економічних завдань в Одеській області вважають реконструкцію автодороги Одеса — Рені (траса М-15). Довжина траси становить 295 км, вона включає 49 мостів і з’єднує п’ять портів — Одеський, Іллічівський, Білгород-Дністровський, Ізмаїльський і порт Рені. «Важливість цього напрямку важко переоцінити, але дорога була побудована в 1940—50 роках і за час експлуатації вичерпала свій ресурс і маємо гостру потребу в ремонті», — пояснюють у Службі автомобільних доріг області. Протягом 25 років про вирішення цього економічного завдання говорили всі прем’єр-міністри країни. І ніхто з них це завдання не зміг розв’язати. Про готовність поставити крапку в дорожній епопеї заявив і Міхеіл Саакашвілі.
Нагадаємо, 7 червня 2016 року на трасі Одеса — Рені було встановлено намет з написом «Тимчасовий кабінет голови Одеської облдержадміністрації Міхеіла Саакашвілі». Раніше Саакашвілі заявив, що його не влаштовує обсяг фінансування й інтенсивність ремонтних робіт на трасі, у зв’язку із чим він перенесе свій робочий кабінет у намет на трасі. Він повідомив, що працюватиме в наметі до закінчення ремонту траси Одеса — Рені. До слова, намет уже зник, а дорога не побудована. А що залишилося? Залишився відеоролик, підготовлений обласною держадміністрацією про те, якою чудовою буде реконструйована автотраса Одеса — Рені.
«Укравтодор» роботи на трасі веде, це дійсно так. Про якість говорити не доводиться. Сам бачив на власні очі, як будували узбіччя. Шляховики нагортають глину з кювету, утрамбовують, зверху — гравій. Дощ пройшов, узбіччя розбухло, великовагові машини зупиняються й залишають колію в півметра, а всю глину потім — на асфальт.
Треба бути пильним на цій дорозі європейського значення! Кілька кілометрів гарної відремонтованої дороги й десятки кілометрів найогиднішої дороги з такими «пастками» у вигляді ям з півметра завглибшки чи бугрів, що можуть пропороти днище.
Контрабандистам в Одесі, як і раніше, живеться привільно
Міхеіл Саакашвілі пообіцяв подолати корупцію на митниці за 100 днів. Зокрема, він пообіцяв, що оформлення вантажів на Одеській митниці триватиме не більш як 15 хвилин. Сьогодні можна констатувати: боротьба з контрабандою закінчилася нічим — а якщо по-хорошому, то і не розпочиналася. Ключовою проблемою на Одеській митниці, як і раніше, залишається ситуація зі зловживаннями навколо питання про так звану митну вартість ввезених товарів.
Річ у тім, що від того, яку вартість вантажу заявить імпортер, залежить обсяг платежів, які йому належить виплатити в бюджет. Отож підприємець, зрозуміло, зацікавлений у тому, щоб ця сума була менша, а митниця — у тому, щоб вона була більша. На митниці є так звана таблиця індикативних цін, де зазначено, якими повинні бути середні митні вартості різних видів товарів. У теорії ця таблиця має довідково-рекомендаційний характер: звіряючись із нею, митники повинні визначати, наскільки реалістичну митну вартість зазначив імпортер, і чи не намагається він «нахімічити». Однак у дійсності таблиця на Одеській митниці має силу закону: «розмитнитися» за менші гроші, стверджують експедитори, реально неможливо.
З якихось причин таблиця «індикативів» на різних митницях виявляється різною. Причому на Одеській митниці індикативні ціни з якихось загадкових причин на 30—40% вищі, ніж в інших регіонах. У результаті імпортери постають перед вибором: переплачувати, причому іноді вдвічі, «вирішувати питання» за скромну винагороду — чи банально ввозити вантаж через інші митниці.
Після приходу Саакашвілі до керівництва регіоном у цій сфері не змінилося рівно нічого. Якщо завищення митної вартості є проблемою, що ускладнює життя підприємцям, то інша проблема стосується, швидше, інтересів держави загалом — йдеться про «сірі» схеми ввезення. Точніше, йдеться не про контрабанду в прямому значенні слова, коли зловмисники таємними шляхами перевозять товар через кордон в обхід митниці. На відміну від «чорних» контрабандних схем, «сіра» контрабанда проходить через митні органи.
Проблема, знову-таки, не нова. І вона, знову-таки, нікуди не поділася. Відсутність реальних результатів у боротьбі з контрабандою не означає, звичайно, що Саакашвілі «кришує» контрабандистів і хабарників чи якось інакше їм потурає.
Але з пісні слів, як то кажуть, не викинеш — контрабандисти в Одесі, як і раніше, почуваються привільно, і живеться їм просто чудово.
Обіцянки-цяцянки
Міхеіл Саакашвілі обіцяв багато чого ще. Приміром, їздити громадським транспортом, поки Київ не виділить кошти для ремонту доріг у регіоні. Але при цьому після огляду Одеського аеропорту глава області опинився в Ізмаїльському районі буквально за дві години, прилетівши туди на гелікоптері.
Крім того, М. Саакашвілі заявляв, що домовився з бізнесменами про те, щоб діти з потерпілих у результаті повені в Тбілісі родин змогли відпочити й зняти стрес в Одесі. Про візит грузинських дітей в Одесу одеські ЗМІ не знають нічого.
Колишній президент Грузії також обіцяв розмістити Штаб ВМС України в одеському Будинку профспілок і плідно зайнятися проблемою забезпечення військових моряків житлом.
Однак і тут обіцянка виявилася цяцянкою: власник Будинку профспілок заявив, що не погоджував розміщення в будівлі Штабу ВМС України. А моряки продовжують спати на кораблях.
Відносно виконаною можна назвати обіцянку М. Саакашвілі прибрати паркани з усіх закритих пляжів Одеси. За участі глави регіону вдалося відкрити чотири пляжі. Втім, навіть після закінчення туристичного сезону деякі пляжі залишаються закритими.
Одеса.
Думки експертів
Михайло ПАВЛІВ, політичний експерт:
— Як голова обласної адміністрації він себе не проявив взагалі. При ньому Одеська область скотилася вниз у рейтингу областей з якості держуправління за всіма показниками: ЖКГ, інфраструктура, ведення бізнесу.
Область стала однією з найгірших. Тому вважаю, що більш концентрованої оцінки, як ці показники, немає. Саакашвілі використовує посаду очільника області лише як медіамайданчик для підвищення свого політичного рейтингу.
Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій:
— Саакашвілі не добився позитивних результатів на посаді голови облдержадміністрації, оскільки він політик, а не чиновник. Саакашвілі не хотів бути главою області. Він більше політик. Він робив багато гучних заяв.
Сформував громадський рух, який у майбутньому може трансформуватися в партію. Якщо взяти його обіцянки, очікування, надії одеситів, які пов’язані були з приходом Саакашвілі в Одесу, і результати, то похвалитися особливо нічим. Усе зрозуміло, тому що робота чиновника дещо інакша, ніж робота політика.
