Спільний проект телеканала «Рада» і газети «Голос України»
Історія парламентаризму в Румунії розпочалася 1831 року. Тоді у Валахії — історичній області на півдні країни, між Карпатами і Дунаєм, був ухвалений конституційний документ, який мав назву Органічне Положення. Згодом воно стало основоположним для інституту парламентаризму в румунських князівствах.
У становленні парламентаризму Румунії значний вплив відіграли політичні процеси у Європі. 1864 року, коли Паризькою конвенцією було закріплено межі румунських земель, в країні розпочався процес модернізації законодавчої влади відповідно до стандартів, які на той час існували у Західній Європі, де парламенти були двопалатними.
1866-го Конституцією Румунії оголошено конституційну монархію як форму правління. Законодавча влада повинна була здійснюватися двопалатним парламентом — Зборами депутатів і Сенатом.
Історичний процес формування румунського парламенту в сучасну епоху підсилив утвердження національного суверенітету. Незважаючи на десятиліття бурхливого розвитку законодавчого органу Румунії, восени 1940 року, при запровадженні військового режиму диктатури, діяльність парламенту була припинена. І лише через чотири роки орган реорганізували у Збори, які називали ще Палатою депутатів. Після революції 1989 року Румунія повернулася до системи двопалатного парламенту. Нині він складається із Палати депутатів та Сенату.
На сьогодні в Румунії право законодавчої ініціативи належить уряду, депутатам, сенаторам, а також громадянам країни, які можуть запропонувати інновації, підтримані понад мільйоном осіб.
Після обрання нового парламенту він скликається Президентом Румунії протягом 20 днів після виборів. Робота законодавчого органу Румунії розпочинається зі створення депутатських груп та перевірки мандатів. Палата депутатів і Сенат засідають в окремі сесії.
Сенат є Верхньою палатою парламенту Румунії. Він є виборним органом і налічує 176 сенаторів. Їх обирають кожні чотири роки. Сенатором може стати особа старше 33 років. Вибори проводять на змішано-пропорційній основі у сорока двох округах. Ще один округ закордонний.
Після румунської революції 1989 року Сенат був розміщений у Бухаресті на площі Революції в «Палаці Сенату» (румунською: Palatul Senatuluі). Будівля була зведена 1941 року. У 2005-му сенатори переїхали до Палацу парламенту, приєднавшись до своїх колег з Палати депутатів.
Постійне бюро Сенату очолює Голова. Він обирається таємним голосуванням на увесь період скликання. До складу Бюро входять по четверо віце-президентів, секретарів і квесторів.
У парламенті можуть утворювати спеціальні комітети для розробки складних нормативних актів та законодавчих пропозицій. В інших випадках — можуть утворювати спеціальні слідчі комісії. До прикладу, щодо розгляду питань у судовій системі.
Палата депутатів Румунії є Верхньою палатою Румунського парламенту. Палата депутатів обирається таємним голосуванням на парламентських виборах, які у Румунії відбуваються раз на чотири роки протягом трьох місяців після закінчення повноважень законодавчого органу або після дострокового розпуску парламенту. Дата виборів призначається на розсуд прем’єр-міністра. Взяти участь у волевиявленні можуть громадяни старші 18 років.
Будь-який громадянин, який постійно проживає в країні і до дня виборів досягнув 23-річного віку, може балотуватися у члени Палати депутатів. Вона налічує 345 осіб. Щоб перемогти на виборах за пропорційною системою, кандидат у депутати має набрати щонайменше 70 тисяч голосів.
Палата депутатів включає Постійне бюро, парламентські групи і комітети. До бюро, яке є керівним органом, входять Президент і по чотири віце-президенти, секретарі та квестори. Персональний склад членів Постійного бюро обирають на початку кожної парламентської сесії.
Аби політична сила могла утворити у Палаті депутатів свою Парламентську групу, вона повинна мати принаймні десять депутатів.
Верхня палата парламенту формує постійні профільні комітети. До їх складу входить пропорційна кількість депутатів відповідно до складу парламентських фракцій. 21 постійний комітет сформовано за окремими профілями. Також є об’єднані комітети та комісії Палати депутатів і Сенату.
Створюються і тимчасові спеціальні комітети. Нині вони працюють, зокрема, над питаннями приєднання Румунії до Шенгенської зони, виборчого законодавства, перегляду Конституції, а також експлуатації золотих і срібних руд. Створюються і тимчасові комісії для розслідування певних інцидентів.
Обидві Палати парламенту законодавчо уповноважені приймати спільні рішення. Будь-який документ при голосуванні має бути підтриманий більшістю депутатів і сенаторів.
Палата депутатів і Сенат періодично збираються на спільні сесії — за ініціативою Президента чи за взаємною згодою. У роботі такого засідання можуть брати участь члени уряду або їх представники.
На спільних засіданнях, зокрема, розглядають питання затвердження державного бюджету, оголошення надзвичайного стану, загальної мобілізації чи війни. Крім того, обидві палати парламенту спільно призначають Омбудсмена, вносять зміни до Конституції, приймають до присяги Президента, а також виносять йому імпічмент у разі державної зради. Оголошують і недовіру уряду. Призначають представників Румунії у міжнародних організаціях. Також обидві палати парламенту разом розглядають спірні законодавчі акти у разі, якщо у профільних комітетах не досягли узгодженого рішення. У таких випадках — у залі парламенту відбуваються дебати.
Депутати і сенатори завжди голосують персонально. Процедура може бути відкритою або таємною.
Двопалатний парламент Румунії приймає закони, постанови та рішення. Усі документи перед ухваленням проходять процедуру двох читань.
