Полтавщина — це край дивовижних краєвидів, широких ланів, перелісків і живописних пагорбів та найяскравішою перлиною його, мабуть, варто вважати Національний природний парк «Пирятинський», що розкинувся по живописних долинах річки Удай та її допливу річки Перевод з притокою річкою Рудою.
Цей національний парк є надзвичайно цінним резерватом генофонду флори Лівобережного Придніпров’я, оскільки поєднує Галицько-Слобожанський і Поліський екокоридори загальнодержавного значення. Всього на території парку виявлено 34 види рослин, занесених до Червоної книги України.
Перша літописна згадка про поселення на території національного парку датується 1125 р. Це — давньоруський Полкостень. Городище, яке ототожнюють з Полкостенем, розташоване на південній межі національного природного парку. По периметру воно оточене валом, а північною частиною упирається в берег річки Удай.
Нині особливої уваги в Пирятині заслуговує собор Різдва Пресвятої Богородиці. Його споруджено й освячено в 1781 р. на кошти осавула Лубенського полку Андрія Ільченка. Собор став просторовим центром міста і визначив його специфіку.
Територія НПП «Пирятинський» має прекрасні умови для організації відпочинку. Цікавим різновидом його рекреаційного ландшафту є водно-рекреаційний, розташований на правому березі р. Удай та острові Масальському у межах Пирятина.
У с. Березова Рудка розміщено старовинний парк, історія якого пов’язана з багатьма відомими особистостями шести поколінь родини Закревських. Площа парку 45 га. З його північного боку розташована заплава р. Перевід. Перші насадження були закладені у другій половині XVІІІ ст.
Палацовий комплекс споруджено у другій половині XІX ст. Донині зберігся двоповерховий палац, два одноповерхові флігелі, альтанка, ставок площею майже гектар з двома острівцями.
У парку зібрано понад 40 видів дерев, кущів, є дуб, під кроною котрого любив, кажуть, відпочивати Т. Г. Шевченко, який чотири рази бував у Березовій Рудці. Тут наш Тарас закохувався, творив, малював з натури. У липні 1843 р. він вперше приїздить до поміщика П. О. Закревського. У грудні цього ж року (під час другого приїзду) Тарас Григорович намалював портрети П. О. Закревського та його чарівної дружини.
Враховуючи, що одним із важливих завдань національного природного парку є налагодження ефективного туризму, еколого-просвітницької роботи, в НПП «Пирятинський» передбачено створити низку туристичних та екскурсійних маршрутів по найбільш цікавих і привабливих місцях його території. На сьогодні, за фінансової підтримки Пирятинської районної ради, розроблено туристичний маршрут «До Пирятинських джерел» та екологічна стежка «Острів Масальський».
Початок екологічної стежки — на вході на острів з пішохідного мосту, що з’єднує острів Масальський з містом. Острів являє собою ділянку між двома рукавами р. Удай. Зусібіч він оточений болотами та річкою.
На острові є два пляжі з білим річковим піском. Пирятинці дали їм назву «чоловіча та жіноча купальні», як це було ще за місцевого пана Масальського. Ошатно виглядають на острові у будь-яку пору року дуби, що мають більш як столітню історію.
Екологічна стежка перетинає протоку до острова Козін. Весь час нас супроводжує спів птахів. Тон мелодій листяного лісу задають «квітневий соловей» — зяблик, «флейтист» дрізд співочий, вільшанка, або малинівка. Груди, «щоки» і горло в малинівки оранжеві. Дрізд співочий співає голосно, окремими фразами, схожими на: «філіп-філіп, чай-пить, чай-пить». У більш вологих місцинах концерт дає маестро — соловей східний, або звичайний.
Острів Козін відділений від острова Масальського неглибокими протоками (лише під час весняної повені). Щораз у траві чуємо шурхіт ящірки прудкої, іноді на сонечку вигрівається вуж звичайний, черепаха болотяна закопує свої яйця в добре прогрітий грунт річкових берегів. Зустрічаються і рідкісні метелики подалірій та махаон, голуб-синяк.
Стежка веде нас до тієї ділянки острова, яку найбільше полюбляють відпочивальники. Вже на підході до соснового лісу чуємо характерну пісню вівчарика-ковалика. Вона нагадує рівномірне крапання води: «тень-тінь-тюнь». Неподалік гніздиться крук. Його сухе низьке «кру» часто чути в небі над лісом.
Отже, вдале поєднання на території НПП «Пирятинський» основних рекреаційних факторів (водні об’єкти, лісові масиви, транспортна доступність тощо) створює передумови для розвитку основних форм рекреації — туризму, рибальства і просто загальнооздоровчого відпочинку.
Володимир ГЕТЬМАН, доцент, кандидат географічних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Фото надано автором.
