У Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики підбивали перші підсумки впровадження закону, який встановлює квоти на кількість україномовної музики в ефірах вітчизняних радіостанцій. До круглого столу, присвяченого першому дню гри за новими правилами, долучилися члени багатьох парламентських комітетів, представники Національної ради та Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства культури, громадські активісти та самі україномовні виконавці.


Під час заходу озвучили результати громадського моніторингу виконання закону. Дослідження проводили в перший день його дії — 8 листопада з 7:00 до 14:00. Шість топових українських радіостанцій виконали встановлені законодавцями норми, стверджують експерти. Частка українських пісень протягом цього періоду коливалася від 24,7 відсотка до 34,5. Нагадаємо, буква закону відтепер передбачає, що державною мовою в ефірі має лунати не менш як 25 відсотків контенту. Через рік цей показник збільшиться до 30 відсотків, а ще за рік — до 35.


За словами голови комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, навіть до того, як документ набув юридичної сили, деякі радіостанції з власної ініціативи почали запроваджувати певні квоти.

«З’ясувалося, знайти 20 відсотків української музики високої якості — завдання цілком реальне, — зауважила вона. — Ми відкрили багато нових виконавців». Рідна мова в теле- і радіоефірах, переконана парламентарій, — це «те, чим ми захищаємо Україну від російської експансії». Одразу після Революції Гідності, каже вона, стало зрозуміло: якщо нічого не робити в сфері культури, жодних інших змін не відбудеться. «Протягом двох років ми не зробили багато чого з того, що хотілося, але я точно знаю: за цей час ми спільними зусиллями робимо дуже багато для розвитку української культури», — підкреслила В. Сюмар.


Профільний комітет, наголошує його голова, має намір активно розробляти законодавство із захисту авторських прав, адже це і «є основа розвитку». Так під час круглого столу прозвучало, що загальна величина роялті від всіх українських радіостанцій за рік становить лише 800 тисяч гривень.


Присутня на засіданні переможниця Євробачення Руслана Лижичко не применшувала ваги українського музичного слова в контексті війни з Росією. «Музика — це, швидше, безпека, ніж зброя, — сказала вона. — Хлопцям на передовій постійно потрібні наші гітари і наші голоси. Буває, мені просто з фронту дзвонять і просять заспівати Гімн. Я кидаю сцену, прошу вибачення в публіки і йду співати хлопцям, бо їм це важливо».


Серед радіостанцій, які поступово переходили на україномовний контент ще до того, як закон набрав чинності, — «Русское радио Украина». Його генеральний директор Сергій Кузін скаржиться на те, що певні проблеми з наповненням ефірів українським продуктом все-таки є. Це стосується передусім так званої нішової музики — джазу, інді тощо. Водночас питання про те, чи виконувати закон, у радійників, як засвідчив моніторинг, не стоїть.

С. Кузін зауважив народним депутатам: для того, щоб якісної вітчизняної музики більшало, необхідно проводити різноманітні тематичні концерти та фестивалі. Останні, за його словами, організовуються в нашій країні виключно за кошти меценатів. Було б правильно, якби держава, яка переймається україномовним контентом на радіостанціях, долучилася до організації таких подій, адже вони стимулюють виконавців і народжують народні хіти.


Чи позначилася українська музика на рейтингах радіостанцій, поки що говорити рано. За словами В. Сюмар, результати перших замірів з цього приводу будуть аж наприкінці січня. Однак С. Кузін стверджує: українська пісня точно не вплинула на активність слухачів. Вони телефонують в ефір, беруть участь у різних конкурсах, залишаючись на улюблених радіохвилях.

 

Співачка Руслана Лижичко, голова комітету Вікторія Сюмар, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.