Завершився перший етап електронного декларування, яке, немов під рентгеном, висвітливши статки можновладців, не тільки спричинило шок у суспільстві, а і змусило вкотре замислитися над цінностями моральними, що не вимірюються у валюті, квадратних метрах, гектарах чи каратах. Наступним етапом, як уже заявили в НАЗК, з нового року, стане заповнення і оприлюднення електронних декларацій всіма держслужбовцями та керівниками держпідприємств. Навіть більше: політики та в адміністрації Президента вже заговорили про потребу щорічно заповнювати декларацію кожному громадянину. А в парламенті з’являються законопроекти про е-декларування дедалі ширшого кола осіб, у тому числі й «грантоїдів» та громадських організацій «антикорупціонерів».

 

Результати е-декларування спонукали до двох висновків: частина декларантів, вочевидь, приховали всі свої статки (особливо активи чи майно за кордоном), а частина навпаки — висвітлили «кеш», тобто записали кошти, яких у них на руках наразі ще нема, але сподіваються отримати (і, мабуть, одразу витратити) наступного року. Це визнають і самі декларанти. «Де офшорні компанії? Хто їх задекларував?

Усі розуміють, що справжні гроші там, навіть не в країні?» — каже лідер фракції Блоку Петра Порошенка Ігор Гринів (котрому самому довелося «відбиватися» перед телекамерами за древній «Апостол»). Багато можновладців сприйняли е-декларації фактично як «нульові»: мовляв, записав один раз усе «нажите непосильною працею» і — «відбілився».


«Але перший шок, перші емоції проходять. І зараз наступає небезпечний момент, коли багато людей можуть подумки «перегорнути сторінку». Хай там розслідують, хто це має розслідувати, я все одно не вірю, що когось покарають», — написав голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв на своїй сторінці у Фейсбуці. І додав: «Будь ласка, не дозволяйте собі такі думки.

Ми зможемо очистити нашу державу від усіх політиків та посадовців, що не здатні пояснити своє майно. Але за однієї умови. Для цього потрібні зусилля багатьох громадян. Ось три прості дії, які зможе зробити кожний:    

     1. Вивчити декларацію політика/депутатів партії, за яких ви голосували на останніх виборах. 2. Якщо у вас виникли запитання, написати йому в ФБ, паперового листа, а за можливості сходити на зустріч, щоб напряму ці запитання поставити. 3. Якщо відповіді вас не задовольняють, не голосувати більше за цього політика і за цю партію. І розказати про причини свого рішення ще парі знайомих».


До е-декларацій високопосадовців дійсно ще надто багато запитань, якими тепер перейматимуться НАБУ, НАЗК та антикорупційна прокуратура. І тепер іспити на чесність настануть уже і для них — адже при перевірці декларацій із вказаними мільйонами та мільярдами у «ручному режимі» (бо система е-декларування не підв’язана до держреєстрів) людський фактор не виключається.


НАЗК на своєму офіційному сайті оприлюднило інфографіку — алгоритм дій із перевірки е-декларацій і таймінг (часові терміни) їх проведення. Так, всі е-декларації проходитимуть перевірку на предмет своєчасності їх подання, правильності та повноти заповнення, а також логічний і арифметичний контроль. У деклараціях службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (перелік таких осіб визначено у ч.2 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції»), перевірятимуть достовірність задекларованих даних, точність оцінки задекларованих активів. При перевірках також враховуватимуть інформацію, отриману зі ЗМІ, від фізичних та юридичних осіб та з інших джерел. Перший етап перевірки триватиме до 31 березня 2017 року (включно). Однак терміни повної перевірки е-декларацій закон точно не встановлює.


* Відповідальність за несвоєчасне подання декларації — штраф 50—100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 68 900 гривень).


* Подання завідомо недостовірних даних карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (за вироком суду).


* На час розслідування декларанта можуть відсторонити від виконання службових обов’язків на строк до 18 місяців (із моменту внесення до ЄРДР).


Про «нульові» декларації вже говорять давно, хоча наразі лише на рівні розмов. У парламенті реєструвалися й законопроекти, але до їх розгляду черга не дійшла. У них ішлося не лише про потребу розкрити всі свої статки і майно, а й заплатити до держбюджету податок, якщо воно декларується вперше. Суму податку називають — від 5 до 15%. Але тут також багато запитань. Адже у «пересічних українців» досі не було обов’язку, як у чиновників чи підприємців, щорічно заповнювати декларації. І багато майна раніше ніколи не декларувалося. Скажімо, батькова хата, отримана безкоштовно за роботу на заводі ще за радянських часів. Чи спадщина, з якої вже все сплачено. Не кажучи про знамениті «долари під матрацом», яких, за різними оцінками, десь надійно заховано аж майже на півмільярда. І якщо людина продала два-три роки тому хату в райцентрі за 10 тисяч доларів (на той час то було 80 тисяч гривень), і заховала долари не до банку (бо їх за останні два роки луснуло аж 82), а до трилітрової банки, то зараз уже матиме на руках 260 тисяч гривень. Хоча у договорі куплі-продажу вказано 80 тисяч. І як пояснити — звідкіля з’явилися 160 тисяч, щоб не залетіти за грати? Тож чи не стане загальнообов’язкове декларування та «нульова декларація» черговою спробою держави залізти в кишені тим самим «маленьким», «пересічним», але не в образу «собі, коханим»?


Пропонують і законодавчо встановити «планку», до якої не доведеться заповнювати декларацію. «Маючи «на руках» до  мільйона гривень, брати участь у декларуванні буде не потрібно. Це зніме необхідність багатьом громадянам подавати декларації», — вважає голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Лунають також пропозиції звільнити від обов’язкового декларування пенсіонерів та студентів.


«Якщо ми хочемо справжньої детінізації економіки, системного запобігання корупції та побудови соціально-відповідального суспільства, тепер е-декларування, за такими ж високими стандартами, треба поширювати і на інші категорії громадян, в першу чергу, на особливо суспільно важливі та впливові категорії: підприємців, посадових осіб суб’єктів господарювання, журналістів, громадських діячів, — вважає голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. — А нульове декларування має стати точкою відліку нового рівня прозорості та відповідальності для українського суспільства. Треба підвести риску під минулим, але ж відповідальними на майбутнє мають бути не тільки державні діячі, а й усе українське суспільство». У фракції радикалів уже готують відповідну законодавчу ініціативу. 


«Що ж стосується ідеї про необхідність введення електронних декларацій для усіх громадян, вважаю, що такий крок може мати сенс виключно за умови позбавлення народних депутатів імунітету недоторканності. Усі мають бути рівними перед законом. Жодного винятку для жодної особи. Ось тоді можна буде говорити про правову державу, справедливість і вже потім про декларації для громадян України», — вважає народний депутат України від БПП Василь Яніцький.


А позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко зареєстрував у парламенті законопроект № 5318, яким пропонується зобов’язати подавати електронні декларації не тільки високопосадовців та чиновників, а й громадських активістів, які борються з корупцією. Законопроект викликав шквал критики — що він перешкоджатиме діяльності громадських організацій. Бо під обов’язкове декларування зможуть потрапити й підрядники, підприємці, фізичні особи, які надають господарські послуги антикорупційним громадським організаціям. У ЗМІ заговорили, мовляв, усіх громадських активістів, котрі працюють за іноземні гранти, фактично буде визнано «іноземними агентами». Хоча автор законопроекту спростовує ці закиди: «Цей законопроект жодним чином не може ускладнити оперативну діяльність організацій! — написав Ю. Дерев’янко на своїй сторінці у Фейсбуці.

— У законопроекті мова йде про фізичних осіб, які є експертами і ведуть роботу саме у сфері боротьби з корупцією. Це не ті фізичні особи, які є підприємцями, та, скажімо, організовують чай чи каву під час різноманітних антикорупційних заходів». Депутат запропонував внести до законопроекту № 5318 відповідні правки, щоб ні в кого не виникало жодних різночитань та спекуляцій.


Однак народний депутат України Віктор Чумак, секретар антикорупційного комітету Верховної Ради, звернувся до Юрія Дерев’янка через Фейсбук із пропозицією зняти з розгляду та відкликати свій законопроект № 5318. «Це спроба заткнути рота всім антикорупційним активістам, так зробив Путін, так пробував робити Янукович», — стверджує В. Чумак.


«Держава повинна бути стримувана громадянським суспільством. Але держава не може стримувати громадянське суспільство, створювати обмеження у діяльності громадських організацій, — наголосила у коментарі «Голосу України» заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд. — Доведеться інформувати про всіх учасників, долучених до проведення заходів, їх декларації, і це фактично зупинить чи знищить ефективність діяльності громадських організацій. Це робиться навмисно».


Водночас Оксана Сироїд підтримує ідею загального декларування — декларації повинні заповнювати всі громадяни України. «Якщо подивитися на європейські держави, то декларації кожної людини є доступними в Інтернеті. Наприклад, у країнах Скандинавії чи в Канаді можна зайти подивитись, скільки заробляє ваш сусід, за рахунок чого живе він чи ваш начальник, — відзначила вона. — Така тенденція є правильною. Ми не говоримо зараз про «нульову декларацію», а виключно про тенденцію, якої повинні дотримуватися, йдучи до прозорості».


Тим часом із усіх коментарів та реакцій на завершення першого етапу е-декларування хочеться відзначити один, що, як зауважив його автор — народний депутат Андрій Артеменко, навіяно прочитанням е-декларацій колег. «Коли ми стаємо старшими, і, відповідно, мудрішими, ми поступово починаємо розуміти, що: чи носимо ми годинник за 300 грн. чи 30 тисяч доларів — обидва вони показують той само час. Чи п’ємо ми вино у пляшці за 30, чи за 300, чи за 30 тисяч доларів — похмілля таке саме. Чи буде у домі, де ми живемо, 30 чи 300, чи 3000 квадратних метрів — самітність та сама. Чи летимо ми першим, чи бізнес, чи економ-класом, якщо літак падає — ми падаємо разом із ним. І настає час, коли ми починаємо розуміти, що наше внутрішнє щастя не приходить від матеріальних речей цього світу».



Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Факт

 

За результатами опитування, проведеного «Голосом України», на запитання: хто обов’язково має декларувати свої статки? — 34,67% респондентів відповіли, що — чиновники вищої категорії, 39,33% — державні службовці, 26% — усі громадяни.