На одному із всеукраїнських телеканалів 10 листопада з'явився сюжет про те, що у запорізькій школі № 61 вчитель, так би мовити, пристає до учениць. Одну восьмикласницю він взяв за талію в коридорі, а іншу, начебто, погладив по спині вже у класі. Батько семикласниці на камеру заявив, що дочка боїться ходити на перездачі, бо підозрює, що і до неї приставатиме. За нажитою в останні роки в Україні традицією, у нас негайно показують обличчя, називають прізвище і місце роботи-проживання хіба що лише затриманих патріотів України, добровольців, учасників АТО та волонтерів. Терористів же, сепаратистів, зрадників та російських шпигунів, за винятком, здається, двох-трьох випадків, не називають, а коли й показують, то з розмитим обличчям. Тобто всіляко демонструють свою повагу до принципу презумпції невинуватості...
У нашому випадку 47-річного учителя не лише показують, а й беруть у нього пояснення. До речі, факт взяття за талію учениці педагог не заперечує -- дівчинка бігла коридором і врізалася в нього. Тому він і змушений був її притримати. Втім, знайдений телевізійниками директор школи, у якій учитель хімії та біології працював раніше, заявив, що й там, мовляв, "був сигнал" від старшокласниці...
У місцевих соціальних мережах почалися гострі дебати, втім, деякі учасники одразу звернули увагу на ось таку деталь. Виявляється, 8 листопада, але вже на одному із запорізьких телеканалів, пройшов сюжет про ту саму школу № 61. Із нього глядачеві стало відомо, що вже директриса б'є учениць. Цікаво, що в обох сюжетах задіяні майже одні й ті самі персонажі. Зокрема, на екрані спостерігається колоритна фігура одного із батьків семикласниці. І тієї, що її, напевнее, б'ють, а заодно і тієї, котра боїться ходити до педагога на перездачу.
Ми не будемо робити наголос на підозрах, які висунуті користувачами соцмереж. Втім, з одним не можна не погодитися: кампанія гвалту, яка вже поширилася всією Україною, має своєю метою банальне зняття з посади директорки школи. Цікаво, що жодної інформації про звернення по факту домагань та побиття до поліції, прокуратури чи суду поки що немає. А тим часом і школа, і її педагоги, та й все місто Запоріжжя вже "прославлені у віках". То може й прокуратурі час взятися за цю справу -- і в плані порушень з боку педколективу, і в плані організації гучної кампанії дискредитації останнього. А може, коли пощастить, то й вдасться дізнатися, а чиї-то вуха стирчать у справі ймовірної заміни директора 61-ї запорізької школи? Але це ми вже так. Адже хто такими дріб'язковими справами у наш час займається...
Леонід СОСНИЦЬКИЙ.
Запоріжжя.
