Російські інтервенти спільно з сепаратистами вже встановлюють свої форпости не тільки в Криму, а й на землях сусідньої Херсонщини, та ще й розсилають розвідувальні дозори в глиб області. Голова Генічеської районної ради Олександр Рєзников офіційно підтвердив кореспонденту «Голосу України» появу блокпоста на землях Чонгарської сільської ради.

— Я днями був на тому блокпості і розмовляв з його старшим, котрий представлявся командиром роти невідомого підпорядкування. Окрім військових без розпізнавальних знаків, тут розташувалися й козаки — і кримські, і хлопці в одностроях Кубанського козачого війська. Поставили намети, дорогу перегородили бетонними плитами так, щоб могла проїхати тільки одна машина. Мають автомати, але важкого озброєння не бачив. На селянських полях ці зайди, не спитавши в господарів, повикопували капоніри для трьох своїх БТРів. Та мінування підступів до блокпоста, як повідомляли деякі електронні ЗМІ, не проводили. Кажуть, стоять тут для того, щоб до Криму не везли зброю та вибухівку, і показують кілька тротилових шашок, начебто вже в когось вилучених, — продовжує Олександр Рєзников. — Уже був випадок, коли вантажівка з блокпоста сепаратистів із десятком автоматників рушила в бік села Салькове, до Арабатської стрілки. Там їх зупинили на українському блокпості, де позиції займає підрозділ 79-ї аеромобільної бригади ЗС України. Автоматники чемно вибачилися, сказали, що хотіли проїхати до Мелітополя, та «заблукали», і рушили зворотним шляхом. Та, швидше за все, це була розвідка з метою оглядин позицій наших вояків.

Такий самий розвідувальний дозор місцеві жителі бачили і в Каховському районі області. Вони певні: якщо експансія буде поширюватися, сепаратисти спільно з інтервентами намагатимуться взяти під контроль високовольтну лінію електромереж та Північно-Кримський канал, щоб контролювати постачання на півострів питної води та електроенергії, яке здійснюється саме через Херсонщину. Канал зараз не заповнений водою, і в Криму вже побоюються залишитися влітку «на сухому пайку» — Росія його не напоїть, бо постійно постачати якісну воду через море надто складно й витратно. Це зовсім не те саме, що перекинути сюди поромом через Керченську затоку та гелікоптерами зо три десятки тисяч озброєних до зубів окупантів.

Вл.інф.