Як сплачують податки кити бізнесу?

Офіс великих платників займає в структурі Державної фіскальної служби України одну з ключових позицій. Сьогодні він обслуговує 2205 суб’єктів господарювання, з яких 1723 відповідають критеріям «великий платник податків» — а це всі великі платники податків України, так би мовити, кити вітчизняного бізнесу. У порівнянні з 2015 роком кількість платників Офісу зросла більш як у півтора разу (1,6).

Великі платники у своїй сукупності відіграють впливову, а іноді вирішальну роль у наповненні бюджетів усіх рівнів. Про це ми говоримо з начальником Офісу Євгеном Бамбізовим (на знімку).

— То скільки в загальних надходженнях до Державного бюджету становить частка Офісу великих платників?

— Ми співпрацюємо з лідерами української економіки, гігантами промисловості та АПК, котрі є дуже важливим чинником для української економіки, у тому числі у сплаті податків і створенні робочих місць. Окрім того, саме великі підприємства формують атмосферу інвестиційної привабливості нашої країни. Завдяки постійному вдосконаленню системи адміністрування податків та зборів нашим Офісом великих платників за результатами дев’яти місяців 2016 року до Державного бюджету сплачено 151,9 мільярда гривень, що становить 57,8% від загального збору по Україні. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився на 33,8 мільярда гривень, або на 27,6%. Надходження наших платників до бюджету по акцизному податку становлять 97,6% від усіх надходжень по Україні. З податку на прибуток ця цифра становить 62,9%, з податку на додану вартість — 64,2% відповідно.

— Тож майже 60% надходжень до бюджету забезпечують саме великі фірми, до яких у простих людей нерідко підозріле ставлення. Як виявляється, багатих теж треба любити. Точиться багато розмов щодо конфліктних ситуацій з відшкодуванням ПДВ. Яка ситуація з цим нині?

— Ми постійно над цим працюємо. Завдяки функціонуванню системи електронного адміністрування ПДВ бюджетне відшкодування здійснюється оперативно, в хронологічному порядку відповідно до черговості. За січень—вересень 2016 року платникам, які перебувають на обліку в Офісі великих платників, відшкодовано 45,5 мільярда гривень, що майже на 14 мільярдів гривень, або на 44% більше, ніж за дев’ять місяців 2015 року — 31,5 мільярда гривень. Тобто проблеми, на якій полюбляють піаритися критики ДФС з числа політиків, наразі не існує. Нашого клієнта найбільше турбує своєчасне відшкодування ПДВ. ПДВ — це його оборотні кошти, і швидкість повернення дуже важлива, тож ми це розуміємо.

— У вас обслуговується національна економічна еліта. Чим відрізняється обслуговування платників в Офісі від обслуговування в інших органах ДФС?

— Нами була розроблена концепція реформування, мета якої — посилення потенціалу з податкового адміністрування в Офісі великих платників і, як я вже сказав, поліпшення й розширення опцій електронних послуг, раціоналізація організаційної структури Офісу, побудова офісу європейського зразка із застосуванням найкращих світових практик.

Що ми для цього зробили. По-перше, створено єдину юридичну особу — Офіс великих платників податків — шляхом приєднання семи регіональних інспекцій. Відкрито п’ять сервісних відділень у містах: Вінниці, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську, Луцьку. По-друге, за кожним платником закріплено податкового консультанта-координатора. По-третє, перехід на електронний формат надання адміністративних послуг. Нами впроваджена щоденна експрес-діагностика Єдиного реєстру податкових накладних для виявлення можливих ризиків. У разі виявлення небезпеки великим платникам направляється відповідне повідомлення.

На теперішній час Державною фіскальною службою України запроваджено 12 електронних сервісів, що надаються через офіційний веб-портал ДФС України. Найпоширенішим електронним сервісом, яким користуються великі платники, є подання електронної звітності, що передбачає можливість її дистанційного подання до центральних органів виконавчої влади через одну точку доступу. Впроваджена автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності» дала змогу скоротити час на підготовку та подання звітності. Так, тільки завдяки цьому сервісу за дев’ять місяців цього року Офісом прийнято та оброблено понад 288 тисяч звітів, направлених нашими платниками засобами телекомунікаційного зв’язку.

Другим за важливістю електронним сервісом є Оновлений електронний кабінет платника. Він працює цілодобово, у режимі реального часу на безоплатній основі через мережу Інтернет. Хочу звернути увагу, що у приватній частині оновленого «Електронного кабінету платника» в пункті меню «Стан розрахунків з бюджетом» платники податків мають можливість у режимі он-лайн переглянути інформацію стосовно своїх розрахунків з бюджетом по податках та зборах. З початку цього року наші платники скористалися цими сервісами понад 30 тисяч разів.

— Ви встигаєте за масштабними реформами, у тому числі й щодо електронізації процесів, які проводить Роман Насіров?

— Державною фіскальною службою України здійснено розробку нового електронного сервісу — видача довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів через електронний кабінет платника податків, який забезпечить визнання даної довідки, направленої платнику в електронному вигляді. Щодо актуальності запровадження саме цього електронного сервісу свідчать такі показники: за період із 1 січня до 1 жовтня 2016 року нами видано понад 6 тисяч довідок у паперовому вигляді, а саме — 6 321. У середньому в місяць надається майже 700 довідок.

Окремо хочу зупинитися на проекті «Електронна перевірка», що є одним із пріоритетних напрямів співпраці з міжнародними експертами. У майбутньому реалізація технічного завдання при розробці програмного забезпечення дасть змогу проводити порівняння бухгалтерської та податкової звітності для камеральних та документальних перевірок в електронному вигляді, що сприятиме зменшенню витрат часу платників на спілкування з органами Державної фіскальної служби.

— Хто з ваших клієнтів є проблемними, складними?

— Усі вони непрості, але є клієнти, у яких більше ризиків, і ми їх фіксуємо. Є клієнти, у яких менше ризиків. Дуже складні у нас, наприклад, відносини з «Укрнафтою» зі стягненням податків. «Укрнафта» сьогодні — наш найбільший боржник. А всі наші заходи блокуються судовими рішеннями, на жаль. Є ще багато інших підприємств, які мають на сьогодні труднощі зі сплати податків: «Укрзалізниця» і ще низка підприємств.

— А серед супермаркетів, із чим люди стикаються найчастіше?

— Щодо гіпермаркетів, то ті, які мають іноземні частки, більш успішні й у них менші ризики. Це такі, як «Метро», «Білла», ще «АТБ» — там ризики незначні, вони проводять свою податкову політику максимально наближено до реалій. При цьому всі наші стосунки і процеси проходять максимально цивілізовано. Усі ризики на сьогодні намагаємося максимально мінімізувати разом із платниками.

— Ви згадали про «Укрзалізницю», стосовно якої Генпрокурор днями анонсував кримінальне провадження. Як справи зі сплатою податків у залізничників?

— Що стосується справ по «Укрзалізниці», ми сьогодні у цьому процесі, який веде Генпрокуратура, конкретно не задіяні, але можу заявити, що у результаті численних перевірок, проведених нами, були задокументовані випадки виведення коштів із цього держпідприємства, у тому числі на фіктивні фірми. «Укрзалізниця» є нашим клієнтом, вона — великий платник податків із числа держпідприємств, і протягом 2016 року ми провели цілий ряд перевірок її контрагентів, які мали ознаки фіктивності. Було напрацьовано матеріали щодо ухиляння від податків та проведення ризикових трансакцій. Остання комплексна перевірка стосовно «Укрзалізниці» закінчилася буквально минулого місяця. Ми нарахували їм більш як півтора мільярда гривень заборгованості по податках. Слід зазначити, що період, за який проводився аудит, стосується попереднього керівництва «Укрзалізниці». Ми маємо надію, що з приходом нових людей на «Укрзалізницю» ситуація суттєво зміниться. У тому числі у взаємовідносинах із контрагентами, які мали ознаки фіктивності — більш ніж 200 мільйонів гривень. Також нами було встановлено несплату в розмірі 300 мільйонів гривень стосовно підприємства «Укрзалізничпостач» саме за взаємовідносинами з фіктивними підприємствами. Відповідно всі матеріали фіксує податкова міліція і передає у прокуратуру, а вони вже виконують необхідні слідчі дії. Нинішній процес ініціювали не ми, але він розпочався і на підставі поданого нами.

— Угорі таблиці рейтингів постійно перебувають агрохолдинги, вони — ретельні платники?

— Щодо агрохолдингів. Сьогодні вони у нас лідери зі сплати податків. Я думаю, вся країна відзначає дуже непогану врожайність протягом останніх двох років, що забезпечує можливість нормально працювати аграріям і формує зростання платежів до бюджету. У нашому Офісі знаходяться усі найбільші зернотрейдери, іноземні та вітчизняні. Вони всі — експортери, і там стоїть питання сплати ПДВ, що ми робимо згідно з черговістю та за графіком. У нас нема запитань щодо своєчасності повернення ПДВ —місяць, максимум два — і вони отримують кошти у терміни, відведені нам законодавством. Питання, які, можливо, виникають, то це щодо декларування прибутків і сплати податків на них. Найбільші трейдери — це «Каргілл», «Нібулон», «Бунге»...

Вони не шукають примітивних шляхів, щоби обійти оподаткування. Ошуканство — це питання актуальне не стосовно великих трейдерів, а малих підприємств, які шукають шпарини, щоб уникати повного оподаткування. Це переважно фірми-одноденки. Такі аграрії оптимізували свою діяльність, коли їх зобов’язали платити податок на додану вартість. Для того, щоби приховати частину вирощеного, вони користуються послугами конвертаційних центрів та фірм-одноденок. У нашому переліку немає фірм-одноденок. Списки наших платників формуються лише за результатами річних звітів, коли параметри їхніх оборотів стають достатніми для включення їх до списку великих платників.

— А яка ситуація, наприклад, з підприємствами Ахметова і сплатою ними податків?

— Ми чітко зробили градацію підприємств, кінцевим бенефіціаром котрих є Рінат Леонідович: які на окупованій, які на підконтрольній території, які економічно активні, які ні. Усі мають юридичну адресу на підконтрольній території, тому питань у нас не виникає. Потрібно сказати, що його група «ДТЕК» є одним з найбільших платників податків. «ДТЕК» платить тільки НДС до півмільярда на місяць. Значні об’єми займають квартальні платежі, плюс рентні платежі, які складають теж значні об’єми. Те ж стосується підприємств з інших груп, як наприклад, «Метінвест». Там теж все добре з платежами. Саме «Метінвест» був перереєстрований, і тепер всі платежі надходять на митну територію України. Підприємства працюють на експорт, і питання тут найчастіше стоїть у відшкодуванні ПДВ.

— Нині на слуху громадськості Національний банк і, відповідно, вервечка банків, які луснули.

— Банки — дуже важливий сегмент наповнення бюджету. Понад 90% банків, зареєстрованих сьогодні в Україні, знаходяться в Офісі великих платників і є важливими нашими клієнтами. На жаль, цілий ряд банків припинили існування, і через це ми втратили значну кількість надходжень із цієї сфери, тому що Податковий кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Щодо банків, які закрилися або ж перебувають у стані ліквідації, тривають судові процеси, в яких фіскальна служба стоїть у кінці черги — після вкладників, акціонерів тощо. Свою діяльність припинили 39 банків з 94, які стоять на обліку в Офісі. Це дуже сумна статистика, держава багато від цього втратила, не кажучи вже про вкладників.

— Скажіть, а ФК «Шахтар» і ФК «Динамо» — вони великі платники податків?

— Вони нормально сплачують усі платежі, до них у нас претензій немає, у тому числі і з трансферних продажів гравців.

— Як сплачує податки фірма «Рошен»?

— Це не фірма, там ціла група підприємств «Рошен», ряд із них є експортерами. Ми з приємністю відзначаємо, що у нас зростають платежі з цієї групи загалом у порівнянні з 2013—2014 роками. Вони збільшують обороти і сплачують усі необхідні податки.

Фото надане прес-службою Офісу.