За діяльності УПА, підрахували історики-дослідники, було не менше п’яти тисяч криївок. Однак донині в первісному і пристойному вигляді вони мало де збереглися. Відтак, аби сучасники мали уяву про повстанські криївки, ентузіасти прагнуть відтворити їх, у тому числі й на теренах, де зароджувалася УПА. Одна з таких криївок цими днями з’явилася на території краєзнавчого музею в місті Костопіль (на знімку).
Ідея її створення належить директору музею Анатолію Вакулці та зберігачу музейних фондів Аллі Нікітчук. А втілити її у життя допомогли районна влада, промислові підприємства, громадські активісти. Відтворити реальні умови життя повстанців у криївці вдалося будівельникам під керівництвом майстрів Сергія Бойка та Петра Тивонюка.
Костопільська музейна криївка має три входи-виходи, два з яких, як і належало за конспірацією, – потаємні. Стіни приміщення, на яких портрет Тараса Шевченка, викладені з брусів. Серед меблів та побутових предметів – дерев’яне двоярусне ліжко, стіл, лавки, гасова лампа, посуд, тут ще є друкарська машинка, листівки, одяг, макети зброї.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Млинів Рівненської області.
Фото надане автором.
Підготувала Олександра ЮРКОВА.
