Відомий давній злодійський прийом: після крадіжки, щоб спантеличити народ, вони голосно кричать: «Тримай злодія!». Цей спосіб дуже полюбляють не тільки базарні щипачі, а й політики, особливо російські. Ось нещодавно на так званому Валдайському клубі в Сочі Путін із прикрістю констатував, що відносини Росії та США «опустилися нижче плінтуса». А його вірний Санчо Панса — Д. Медведєв одразу знайшов винуватця і на весь світ заявив: у всьому винувата Україна, це вона нас посварила! Йому старанно підспівує міністр закордонних справ Лавров.
Усі знають, що в багатьох політиків там, де повинна бути совість, росте будяк або ще щось гірше. Але на таку безпардонну брехню навіть із них не кожен здатний. Подумати тільки: Росія захопила Крим, оголосивши його історично своїм володінням, мертвою хваткою вчепились у Донбас, заваривши в нас криваву кашу. І водночас усіх, очевидно, тримають за дурнів, світова громадськість повинна повірити, що у всьому винна Україна. Ситуація, як у відомій байці Крилова «Вовк і ягня»: «Ти винне тим уже, що хочу, бач, я їсти». А завтра Путін захоче з’їсти щось у Прибалтиці, адже це теж у минулому російські володіння... За цією логікою багато що можна забрати, добре, що сила є — розуму не треба. Водночас на всіх світових перехрестях кричать, що Росія проводить винятково миролюбну політику, захищає пригноблених і переслідуваних.
Саме тому вони опинилися в Донбасі — прийшли на допомогу росіянам, яких дуже пригноблювали уявні українські націоналісти. От тільки якось дивно вони їх гнітили: росіянами, і до того ж із Донбасу, були Президент України, Прем’єр-міністр, глава парламенту, майже половина міністрів і голів облдержадміністрацій і водночас нещадно давили своїх побратимів. Ось такий фокус!
Звалювати із хворої голови на здорову — відмітна риса російських правителів. Дотепер вони намагаються скинути на Україну провину за збитий у 2014 році над Донбасом малайзійський Боїнг, хоча, як мовиться, і їжакові зрозуміло, що Україна тут ні до чого. Для цього навіть не було потреби вивчати уламки літака. Міркуйте самі: навіщо українським військовим його збивати, якщо він, по-перше, летів із заходу на схід, а не навпаки, а по-друге, їм добре було відомо, що у противника в особі «ДНР» немає жодного літака, отже, Боїнг ніяк неможливо було вважати ворожим. Якщо в чомусь і можна звинуватити українську сторону, то тільки в тім, що не закрила авіатрасу. А російські ракетники просто вирішили потренуватися, перевірити свою вправність і пальнули з «Бука».
Звинувачення на адресу ЗСУ за розбиті вщент Іловайськ і Дебальцеве — за межами логіки. Відомо, що ці українські міста за допомогою російських військових штурмували сепаратисти. Виходить, що українські військові, котрі обороняли їх, обстрілювали з гармат самі себе, до того ж руйнуючи будинки. Маячня та й годі!
Донецьк.
Мал. автора.
