Сьогодні у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні».


Цього року до них додалися помилки в реформуванні професійно-технічної ланки та побоювання щодо виникнення схожих проблем у закладах середньої освіти, які з наступного року фінансуватимуть із місцевих бюджетів (за рахунок державної субвенції виплачуватимуть лише зарплату вчителям).


Пов’язані з фінансовою децентралізацією надходження до місцевих бюджетів зростають нерівномірно, тож подекуди місцева влада об’єктивно може виявитися неспроможною утримувати шкільну мережу, принаймні на рівні попереднього року.


До чого призводить непродумане реформування, країна вже побачила на прикладі системи профтехосвіти (ПТО). Відповідно до закону про держбюджет-2016, посеред навчального року, взимку, підготовку робітничих кадрів у закладах ПТО раптово передали на фінансування з місцевої скарбниці, що мало не призвело до колапсу галузі. Діряві бюджети невеликих міст обласного значення не мали жодної можливості самостійно утримувати профтехучилища. В результаті заклади не фінансувалися, педагоги не бачили зарплат, а учні — стипендій. Не отримували коштів на харчування діти-сироти, які перебувають на повному державному утриманні. Проблему довелося розв’язувати в ручному режимі — через надання стабілізаційної дотації з державної скарбниці місцевим бюджетам. Але через невизначеність долі ПТО та відверту загрозу закриття у багатьох професійно-технічних навчальних закладах фактично було зірвано вступну кампанію. Зрештою, МОН був змушений її продовжити до 1 жовтня поточного року.


Нині ситуацію нібито виправили. Зокрема, на Тернопільщині, де у жовтні представники професійно-технічних навчальних закладів виходили під стіни облдержадміністрації з вимогою виплатити їм зарплати і стипендії (яких вони не бачили з липня місяця), пізніше заборгованість було погашено. За словами голови Тернопільської обласної ради профспілок Андрія Присяжного, додатково виділених на фінансування закладів ПТО коштів вистачить до кінця року.


Водночас профспілки не виключають виникнення схожих проблем (хоча і в меншому масштабі, ніж це було з професійно-технічною освітою) на рівні шкільної ланки. Таку небезпеку помітили і в іншій області — Київській.


«Додаткові видатки, які згідно з проектом держбюджету-2017 передають на місця, а це — утримання шкіл та закладів охорони здоров’я (зокрема, видатки на енергоносії та шалено дорогі комунальні послуги), здатні обнулити бюджети розвитку низки містечок та районів Київщини, — каже голова постійної комісії з питань бюджету і фінансів Київської обласної державної адміністрації Ольга Бабій. — Не виключаю, що закриватимуться окремі лікарні, передусім міськрайонні, та школи».


До оптимізації шкільної мережі спонукає й демографія — зменшення кількості дітей відповідного віку. Вихід із ситуації — створення потужних опорних шкіл, куди підвозитимуть учнів із закритих або реформованих малокомплектних закладів. «На Київщині є райони, де всі школи — малокомплектні, — каже Ольга Бабій. — Наприклад, Тетіївський. Проте там досі не визначили жодної школи, яка має стати опорною».


Що ж стосується розташованих в області закладів ПТО, то до кінця поточного року всі вони, за винятком одного, забезпечені фінансуванням за рахунок стабілізаційної дотації з держскарбниці та власних бюджетів окремих міст. «Зокрема, Біла Церква була змушена із 200 млн. гривень бюджету розвитку 40 млн. гривень віддати на ПТУ», — зазначає Ольга Бабій.