Маємо переходити до того, чого справді потребує держава
У Верховній Раді відбулися слухання: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні». Вчасність обговорення цієї теми важко заперечити, зауважила, відкриваючи слухання заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд (на знімку). І не лише з огляду на перебіг бюджетного процесу, а й передусім з огляду на те, що освіта та наука завжди фінансувалися за залишковим принципом.
На переконання О. Сироїд, освіта, особливо середня, — це питання національної безпеки. «Від того, що ми вкладемо в неї, наскільки хороші будуть вчителі, а підручники якісні, залежить, власне, чи матимемо ми державу і якою вона буде. Думаю, що 25 років досвіду, які ми маємо, дають нам змогу прийти до такого досвіду: саме якість освіти впливає на національну ідентичність громадян, на їх бачення, розуміння, критичне осмислення свого майбутнього. Тому фінансування освіти, особливо шкільної, має беззастережно збільшуватися», — наголосила вона.
Зачепивши вищу освіту, заступник глави парламенту зауважила, що найбільше завдання, яке перед нами стоїть, — це повернення науки до освіти. «Їх розділення — це спадок тоталітаризму, коли з університетів забирали мислення, залишаючи повторення. Світова наука розвивається лише на основі університетів. Прірва лежить і в фінансуванні. Але треба це вирівнювати на користь науковців, незалежно від того, де вони є», — сказала політик.
Водночас професійно-технічна освіта, за словами О. Сироїд, є відповідальністю держави. «Можливо, спільно з громадами, регіонами, але все одно відповідальність держави. Ми фактично зруйнували професійно-технічну освіту на данину моді економістам, юристам. У результаті юристи працюють паркувальниками. Можливо, з них були б добрі муляри чи штукатури або представники інших важливих професій. Час моди на юристів, економістів минув і потрібно повертатися до того, що реально потребує держава», — зауважила вона.
Продовження теми — в наступному номері.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
