У Дніпра з’явився шанс не перетворитися на болото, що з болем у серці пророкують йому вчені-екологи, якщо держава та громадськість не вживатимуть заходів з очищення води й русла нашої усе ще великої ріки. Цей шанс, нехай і на окремо взятій території, а саме — на каскаді дніпровських водосховищ, подарували річці... мальки, випущені днями в районі міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ). Те, що риба, яка поїдає згубні для Дніпра синьо-зелені водорості, є ефективним знаряддям біомеліорації, довела багаторічна діяльність громадської організації «Дніпровська природна інспекція». Її випробувальним полігоном став канал Дніпро—Донбас, завдяки зарибленню перетворений на одну з найчистіших водойм області. Досвід екологів—громадських працівників вирішили поширити і на Дніпро. Як каже директор департаменту екології і природних ресурсів облдержадміністрації Руслан Стрілець, нинішньої осені в Дніпро буде запущено 30 тонн «живого срібла» — 1,2 мільйона мальків коропа, товстолоба й білого амура. Їх купили через ProZorro за кошти обласного бюджету в Криничанського рибгоспу (1,3 мільйона гривень). У найближчі п’ять років у Дніпро інвестують 400 тонн «живого срібла».
Однак дивідендів доведеться чекати кілька років — вони будуть тільки в тому разі, якщо долею Дніпра опікуватимуться не тільки екологи, а й жителі області, що нині вважають можливим черпати з Дніпра «срібло» без ліку й совісті. Достеменно невідомо, яку кількість риби виловлюють із Дніпра нелегальним способом. Браконьєрство стало такою масштабною проблемою, що на боротьбу з цим злом піднімаються демобілізовані воїни АТО, які пропонують для виявлення та затримання браконьєрів використовувати безпілотники.
Дніпропетровська область.
У рідній стихії.
Перші — пішли!..
Фото автора.
