Судноплавство на відомому Дніпро-Бузькому каналі в Білорусі неможливе без підживлення його шлюзів водою з території Волинської області. Спільна для обох держав річка Прип’ять теж більше половини свого притоку отримує з України. Інтерес Білорусі до водних ресурсів України, зокрема, верхів’я Прип’яті, величезний. Зацікавлена у співпраці і наша держава. Зокрема під час повеней наші сусіди-сябри каналами Білоозерської водоживильної системи забирають до себе частину повеневих вод, значно зменшуючи загрозу підтоплень великих територій півночі Волинської та Рівненської областей.


Отже, інтерес до співпраці у нас взаємний, що вкотре підтвердила Сьома нарада уповноважених урядів України і Білорусі з виконання угод щодо спільного використання транскордонних вод, яка відбулася 10—11 листопада у конференц-залі рівненського готелю «Мир». Українську делегацію на ній очолювала заступник уповноваженого уряду України, начальник управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів Ольга Лисюк, білоруську — заступник уповноваженого уряду Республіки Білорусь, начальник управління регулювання впливів на атмосферне повітря і водні ресурси Міністерства природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь Сергій Зав’ялов.


Сторони заслухали звіт про виконання рішень попередньої Шостої наради, обговорили питання функціонування Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу, стан водопереливної споруди на Оріхівському каналі, яка до проведення демаркації кордону була на території України, а тепер — Білорусі. Споруда, яка має важливе значення для регулювання рівнів Оріхівських озер на території Ратнівського району Волинської області, нині перебуває в аварійному стані.


Українська сторона дала також запит щодо будівництва Жирівського водосховища на території Республіки Білорусь. Його спорудження пов’язане із проектом відновлення водного шляху Є-40 Дніпро—Вісла. Сховище має акумулювати повеневі води, які надходять у Білорусь з річки Прип’ять через волинські озера-накопичувачі Святе, Волянське, Біле і з’єднуючі їх канали. Як проінформувала білоруська сторона, спорудження водосховища не розпочато. Йшлося на нараді і про екологічно безпечну експлуатацію Хотиславського родовища крейди, розташованого в Білорусі за кілька сотень метрів від українського кордону, неподалік від відомих Шацьких озер.

Сторони прийшли до спільної думки про необхідність більш ретельного моніторингу рівнів ґрунтових вод на прилеглих до кар’єра територіях. Порушувались також питання стану поверхневих і підземних вод, контролю за їх забрудненням, у тому числі й радіонуклідами. Розглядалися й інші питання.


— Такі наради, яка відбулася в Рівному, проводити необхідно, і сьогоднішня зустріч це показала наочно, — вважає заступник уповноваженого уряду України Ольга Лисюк. — Оскільки остання відбулася ще в 2012 році, і це позначилося на нашій спільній діяльності. Кожна робоча група працювала в своєму вузькому напрямі. А такі представницькі наради за участю фахівців України і Білорусі дають змогу координувати діяльність. Важливо узгоджувати експлуатаційні заходи на суміжних меліоративних системах двох держав, питання будівництва каналів і гідротехнічних споруд. Зокрема це стосується і Хотиславського кар’єра, який ми розглядаємо стосовно його впливу на Шацькі озера. Йшлося про Жирівський канал і водосховище, яке повинно будуватися, і їх потенційний вплив на волинські озера Біле, Святе, Волянське, що пов’язані з цим каналом. Йшлося і про демаркаційні роботи, які проводяться на кордоні. В радянські часи на них не звертали уваги, оскільки була одна держава. А коли почали ділити кордон, виявилося, що не так все просто. Думаю, на постійній основі вирішуватимемо всі питання, які стосуються транскордонних вод, захищатимемо інтереси держави Україна, оскільки в цьому є потреба. Хочемо співпрацювати в межах тих зобов’язань, які взяли на себе.


— Ми враховували побажання української сторони і включили все коло питань, які збиралися обговорити, — зауважив керівник білоруської делегації Сергій Зав’ялов. — Зустріч уповноважених ніби підбила підсумки роботи і створених раніше трьох робочих груп. Одна із робочих груп — з якості поверхневих і підземних вод — працювала напередодні. Вчора ми підписали протокол її засідання. Засідання іншої групи — з роботи Білоозерської водоживильної системи — відбудеться через тиждень. Але те, що колеги попередньо з цієї групи частково опрацювали, було озвучено сьогодні. Ми пройшлися по всьому колу внесених у порядок денний питань і прийняли по них відповідні рішення. У нас при цьому не виникло ніяких складнощів. Кожна сторона досягла тих результатів, які планувала. Білорусь вважає, що співпраця розвивається достатньо добре. Представники робочих груп зустрічаються регулярно, обмінюються інформацією. Отже, нарада відбулася. Прийняті на ній рішення допоможуть нам у роботі до наступної наради уповноважених, яка відбудеться в листопаді 2017 року в місті Мозирі.


Слід відзначити добру підготовку до проведення Сьомої наради уповноважених урядів з боку господарів — Рівненського обласного управління водних ресурсів. Водогосподарники краю не лише створили хороші умови для роботи фахівців обох країн, а й зуміли показати їм цікаві місця Рівненщини, зокрема замок князів Острозьких і Любомирських у місті Дубно.



Рівне.

 


На знімку: учасники наради уповноважених біля стін Дубенського замку.


Фото автора.