У центрі Луцька, на місцях колишніх єврейських кладовищ, встановили меморіальні знаки. Один із них, на вулиці Заповітній біля загальноосвітньої школи №1, нагадує, що тут колись було перше відоме з історичних джерел єврейське кладовище. Існувало воно щонайменше з ХVІІІ cтоліття.
— На цьому місці було єврейське кладовище святої громади міста Луцька. Тут поховано багато цадиків, у тому числі: святий рабин Вольф, святий рабин Гершон Луцкер, святий рабин Іцхак Айзік, святий рабин Єгошуа Ешель та праведні й богобоязливі євреї міста. Святий р. Шломо Луцкер сказав про це місце: «Світлий дім вічності», — написано українською мовою та ідиш на меморіальному знаку.
Іншу меморіальну плиту встановили на безіменному узвозі, що поєднує проспект Волі з вулицею Глушець. Єврейське кладовище на цьому місці розташовувалося із середини ХІХ століття. Воно було досить великим, оскільки євреї становили майже половину населення довоєнного Луцька, а до Першої світової — майже 70 відсотків.
Знаки змонтували з ініціативи Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму та організації «Оалей Цадікім — Гадер Авот». Її керівник рабин Ісраель Меїр Габай нещодавно відвідав Луцьк.
— Прикро бачити житлові будинки на місці кладовища і городи на місці масових розстрілів євреїв у роки Другої світової, — зауважив рабин.
Волинська область.
Ця плита, встановлена на вулиці Заповітній, свідчитиме про давню історію євреїв Луцька.
Фото з інтернет-видання «Хроніка Любарта».
Довідково
Руйнувати два давні єврейські некрополі почали ще в період окупації міста фашистами, завершили ж у 1950—1960-х роках, коли на місці кладовищ звели спортивний зал та житлові будинки на теперішньому проспекті Волі. Вже впродовж десятиліття волинські краєзнавці Вальдемар Пясецький, Петро Троневич та інші добиваються ознакування пам’ятними стелами колишніх кладовищ на території Луцька. Зокрема, йдеться про австро-російський військовий меморіальний комплекс часів Першої світової війни поблизу школи № 5, а також про знесені вже в 1970-х роках католицьке кладовище на вулиці Василя Мойсея та православне — на проспекті Волі. Тож можна вважати, що означення цими днями знищених єврейських цвинтарів є початком цієї акції.
