Освіта — це питання національної безпеки. На цьому наголосила заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд під час парламентських слухань на тему «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні».
«Освіта, передусім середня, — це питання національної безпеки. Від якості освіти залежить, чи матимемо ми державу», — переконана Оксана Сироїд. Проте в Україні освіта й наука завжди фінансувалися за залишковим принципом. Ситуацію треба змінювати на всіх рівнях, і передусім повернути науку до вищих навчальних закладів, підкреслила вона. «Світова наука розвивається на основі того, що вона зосереджена в університетах», — відзначила заступник Голови Верховної Ради.
Критичне скорочення фінансування науки загрожує ліквідацією наукових шкіл та остаточною втратою відповідних кадрів. Цього року фінансування галузі з державного бюджету зменшилося до мізерних 0,16 відсотка ВВП, попри гарантовані статтею 48 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» 1,7 відсотка.
Упродовж останніх років на освіту Україна витрачає з бюджетів різних рівнів приблизно 5,3 відсотка валового внутрішнього продукту, а видатки з державної скарбниці не перевищують 3 відсотків ВВП.
Цього року бюджетна забезпеченість одного учня в Україні становить майже 9,3—10 тисяч гривень, що у валютному еквіваленті відповідає майже 350—400 доларам США, тоді як в Європі цей показник становить 6,8 тисячі євро.
«Ми маємо затвердити наше стратегічне бачення фінансування всіх ланок освіти, — наголосив під час парламентських слухань перший заступник голови профільного комітету Верховної Ради Олександр Співаковський. — Ми бачимо, до яких тяжких наслідків призводить прийняття невиважених і необґрунтованих рішень. Зокрема, це проблема забезпечення підручниками 4-х, 7-х класів, яка досі в деяких школах не вирішена. Це проблема передачі фінансування професійно-технічної освіти з державного рівня на місцевий... Є питання, пов’язані із збільшенням мінімальної зарплати». За наших умов підвищення виплат може спричинити скорочення фахівців у вишах.
«Витрати на освіту слід сприймати як інвестиції в людський капітал, що створює умови для зростання і розвитку країни», — вважає міністр освіти і науки Лілія Гриневич. І визнає: впродовж останніх десяти років «бюджет освітньої галузі був бюджетом існування, а не розвитку». За словами міністра, видатки з державного та місцевих бюджетів на цю галузь коливалися від 5 до 7,4 відсотка ВВП. Цього року було передбачено 5,5 відсотка, а наступного мають закласти до 6,5 відсотка. Це відповідає частці ВВП, яку витрачають на освіту інші європейські країни, проте тільки на перший погляд, відзначила очільниця МОН. Адже у нас до видатків на освіту відносять усі соцвиплати (наприклад, стипендії), а також кошти спецфонду, зароблені навчальними закладами.
Очікування, що внаслідок фінансової децентралізації збільшиться частка видатків на освіту з місцевої скарбниці, досі не виправдалися. Це визнала у своїй доповіді Лілія Гриневич: «місцеві бюджети зросли в середньому на 49 відсотків», та попри це 2016 року «ми відчули труднощі з фінансуванням профтехосвіти». Міста обласного підпорядкування виявилися неспроможні утримувати профтехучилища, які з 1 січня їм передали під опіку. Уряду довелося дофінансовувати систему ПТО, розподіляючи стабілізаційну дотацію з державної скарбниці серед фінансово неспроможних громад.
У держбюджет наступного року «для підстраховки» закладуть додатково ще й 14 мільярдів гривень на школи, адже видатки на їх утримання з 1 січня теж передають «на місця». З нового року з держбюджету виплачуватимуть лише зарплату вчителям, а утримувати навчальні заклади та техперсонал для них доведеться за рахунок місцевої скарбниці. Що стосується профтехосвіти, то, за словами Лілії Гриневич, з 2017 року її фінансуватимуть з обласних бюджетів та бюджетів міст — обласних центрів, із залученням субвенції з державної скарбниці на здобуття загальної середньої освіти. Вона потрібна з огляду на те, що чимало учнів приходять до ПТУ після 9-го класу, де потім одночасно здобувають професію та повну середню освіту.
Крім того, уряд визначив 19 найактуальніших для нашої економіки професій, за якими готуватимуть фахівців за рахунок державного бюджету. На це, за словами Лілії Гриневич, витратять майже 170 мільйонів гривень. До переліку гостродефіцитних фахівців потрапили токарі, фрезерувальники, машиністи бурових установок, монтажники вентиляційних систем, слюсарі з ремонту дорожньо-будівельних машин і тракторів, монтери залізничних колій, помічники машиністів тепловозів і електровозів, наладчики верстатів, виноградарі, бджолярі і навіть... художники. Підготовку кваліфікованих робочих кадрів за рештою професій мають фінансувати з місцевих бюджетів — через регіональне замовлення, із залученням коштів не надто щедрих роботодавців. Як це працюватиме, невідомо.
Щоб забезпечити якісну освіту сільським дітям, уряд запровадив програму опорних шкіл та разом із місцевою владою профінансував закупівлю шкільних автобусів. Цього року таких закладів створено 137. Завдяки цьому діти з малокомплектних шкіл, які раніше нерідко перебували на індивідуальному навчанні, отримали можливість відвідувати повноцінні заняття, наголосила Лілія Гриневич.
Міністр розповіла, що в проекті держбюджету-2017 (порівняно з версією, ухваленою в першому читанні) вдалося збільшити обсяг субвенції з державної скарбниці на зарплати вчителям — замість 41,8 мільярда передбачити 52 мільярди. Це дасть змогу збільшити учительські зарплати в середньому на 50 відсотків, а не на третину, як анонсували в уряді раніше.
Приємні враження від новини затьмарив виступ глави Профспілки працівників освіти і науки України Георгія Труханова. За його словами, державні асигнування на освіту не відповідають задекларованим в законах, а ставка вчителя найвищої категорії ледь перевищує сотню доларів. За словами Труханова, профспілка підтримує задекларовані в проекті нового Закону «Про освіту» наміри встановити найнижчий посадовий оклад педагога на рівні трьох мінімальних зарплат, «але реальних, а не тих, які уряд декларує з 1 січня 2017 року на рівні 3200 гривень з усіма доплатами».
ДОСЛІВНО
Оксана СИРОЇД:
«Ми фактично зруйнували професійно-технічну освіту на данину моді... Спочатку вкладаємо кошти в навчання юристів, а потім вони працюють на паркувальному майданчику».
