Сумська облрада заснувала кілька десятків комунальних підприємств, але багато які з них вона краще б не засновувала. Бо з року в рік тільки те й роблять, що виділяють гроші на поповнення статутних капіталів цих незграбних компаній, а вони ті кошти «проїдають» та просять ще. Одне з небагатьох комунальних підприємств облради, яке господарює зі стабільним прибутком — це «Сумиоблагроліс».
Камінь спотикання
Особливо хороші показники лісогосподарське підприємство почало демонструвати, коли нинішній склад обласного представницького органу прибрав попередніх «менеджерів» та замінив їх на більш професійних і менш корисливих. На останній сесії обласної ради депутати мали виконати суто технічну функцію: погодити клопотання спеціалізованих інстанцій та підтримати рішення своєї ж профільної комісії щодо поділу лісів за категоріями захисності. Однак несподівано для багатьох рішення «провалили». Як з’ясувалось, подібне відбулось і на попередній сесії, і це вже не випадковість, а щось схоже на тенденцію.
Серед проектів рішень сесії Сумської обласної ради, що відбулась 1 листопада, ми відшукали цей документ обсягом в одну сторінку друкованого тексту. КП «Сумиоблагроліс» складається із 18 територіальних структурних підрозділів — на кожен район по одному агролісгоспу. Сесія мала затвердити поділ лісів за категоріями захисності для шести агролісгоспів — Путивльського, Кролевецького, Тростянецького, Середино-Будського, Ямпільського і Глухівського.
Звичайно, для людей, непосвячених у тонкощі лісогосподарської роботи, ця проблема не може бути зрозумілою. Розібратись у нюансах ми попросили головного лісничого КП «Сумиоблагроліс» Олександра Маркуніна.
— Наше підприємство працює згідно із затвердженими матеріалами лісовпорядкування, — пояснює Олександр Васильович. — Вони виготовляються раз на 10 років, а складаються із проекту лісовпорядкування та «розшифровки» до нього. До останньої входить, зокрема, клопотання Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція». Те клопотання підтримане облдержадміністрацією, воно одержало позитивний висновок Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства і схвалене профільною депутатською комісією облради. Але з незрозумілих причин, уже вдруге, дуже потрібне нам рішення блокується на сесії. Суто технічне питання перевели у політичну площину. Тим часом ми до кінця року після прийняття рішення облрадою ще маємо погодити документ у міністерстві. Та все йде до того, що зробити це вже не встигнемо.
Підприємство підштовхують до стагнації
— Але що це за «клопотання», навіщо воно потрібне і що відбудеться, раптом «Сумиоблагролісу» доведеться розпочинати новий господарський рік без такого документа?
— Усі українські ліси розподілені за категоріями захисності, — пояснює О. Маркунін. — Всього таких категорій 26, і у кожної — свій режим господарювання. Чітко розписується, де які можна проводити рубки, де що висаджувати. Це — наша азбука, де ми не маємо права змінити жодної літери. Беруться до уваги географічне розташування, рельєф місцевості і так далі. На березі водойми ліс виконує одну функцію, біля населеного пункту — другу, десь біля залізниці — третю, у природно-заповідному фонді — наступну. Скрізь встановлюється свій режим господарювання, діють ті чи інші обмеження. Для шести наших лісгоспів строк дії таких проектів, розроблених 10 років тому, практично добіг кінця, тому ми й замовили «Харківській державній лісовпорядній експедиції» нові документи. Колеги виконали величезний обсяг робіт, за які ми заплатили 2,2 млн. грн. Рік харків’яни працювали в польових умовах, потім виконували так звані камеральні роботи — у робочих кабінетах «збивали докупи» одержані дані.
«Сумиоблагроліс» має у своєму підпорядкуванні 160 тис. га земель, з яких під лісовими насадженнями перебуває 154 тис. га, а решта площі зайнята дорогами, лісосіками, болотами, лісовими озерцями та річечками. Ліси районних підприємств, для яких треба було затвердити виготовлену в Харкові специфічну технічну документацію, займають 75,2 тис. га — майже половину загальної площі.
— Якщо до кінця року ми не погодимо нових лісовпорядних документів, «Сумиоблагроліс» зазнає значних збитків, — продовжує О. Маркунін. — Я вже не кажу про те, що 2,2 млн. грн., заплачені «Харківській державній лісовпорядній експедиції», виявляться викинутими на вітер. У 2017 році 6 районних агролісгоспів будуть змушені працювати в тих обсягах, які встановлені попереднім лісовпорядкуванням — без розробки лісосік, рубок головного користування та іншого. Ми підрахували, що втрати ресурсу лише по рубках загального користування становитимуть 57,5 тис. кубометрів, з них 34,5 тис. кубів — ділової деревини. Зменшаться площі посадки нових лісів, знизиться обсяг впроваджених протипожежних заходів, впадуть об’єми реалізації деревини. Через все це «Сумиоблагроліс» заплатить менше на 14,2 млн. грн. різноманітних податків, а у багатьох районах місцеві бюджети наповнюють лише наші підприємства, бо більше нікому. Але навіть не це головне. Ми будемо змушені скоротити понад 150 працівників, позаяк вони виявляться незавантажені роботою. Підприємство втратить ресурс для розвитку і перейде у режим стагнації.
Що маємо,не цінуємо
Під час сесії представниця однієї із фракцій заявила, що вона з колегами не голосуватиме за документ, аж поки не почує звіту генерального директора «Сумиоблагролісу» про результати господарювання у 2016 році, коли «до влади» на підприємстві прийшла нова команда. Керівник комунального підприємства Сергій Котляренко озвучив головні цифри, але вони на позицію фракції не вплинули. А ця підтримка була вирішальною, бо у залі ледь набирався кворум, відтак, для прийняття рішення мали голосувати майже всі. Проте після коротенького звіту С. Котляренка та ж депутатка озвучила іншу претензію: документи з «лісового» проекту рішення підготовлені неякісно, і з них нічого не зрозуміло. Але ж ті документи готували авторитетні харківські фахівці, і з ними усі в Сумах погодились! Усі, крім частини депутатів обласної ради.
Ще пам’ятаються часи, коли «Сумиоблагроліс» мав 15 млн. грн. збитків — за тодішнім курсом, майже 2 млн. доларів. За підсумками перших трьох кварталів нинішнього року, комунальне підприємство обласної ради одержало 13,2 млн. грн. прибутку. Це на 8,8 млн. грн. більше, ніж за такий само минулорічний період. Кількість працівників зросла на 68 чоловік — тепер їх на підприємстві мало не тисяча, а середня зарплата порівняно з минулим роком збільшилася майже на тисячу гривень і зараз становить понад 4,5 тис. грн. Показово, що зростання найважливіших показників відбулося не за рахунок масової рубки лісових насаджень та продажу «кругляка», а навпаки. Ліквідної деревини заготовили на 13 тис. кубометрів менше, зате переробили її більше, і кожен кубометр продали дорожче. На 75 га більше, ніж минулого року, розширили площу нових лісових насаджень.
Елементарна логіка підказує, що справжній господар має підтримувати і розвивати позитивні тенденції та «носити на руках» людей, котрі їх забезпечують. Але поки що все відбувається із точністю до навпаки: уже другу сесію поспіль облрада фактично встромляє дрючки в колеса своєму найкращому підприємству, яке прагне взяти розгін.
Сумська область.
Під час науково-практичного семінару в одному із районних структурних підрозділів КП "Сумиоблагроліс".
Фото із сайту комунального підприємства.
